Мимовільний викидень трапляється до 22 тижня вагітності, коли організм жінки відторгає ембріон. Викидень, що відбувається до 12 тижнів, вважається раннім, а після цього – пізнім.
Переривання вагітності в період з 23 до 37 тижнів називається передчасними пологами, а з 37 до 42 тижнів – плановими пологами. У другому випадку ситуація є нормальною, немовлята, як правило, народжуються цілком життєздатними. Якщо пологи відбуваються після 42 тижнів, це може бути небезпечним як для дитини, так і для матері.
Дитина, що народилася до 22 тижнів, в медицині класифікується як плід, тоді як новонароджений, який з’явився на світ пізніше, вважається недоношеним. Зазвичай такі малюки важать не більше ніж півкілограма і мають зріст близько 25 см.
Сигнали викидня
Маткова кровотеча є основною ознакою наближення загрози. Навіть незначні виділення мають насторожити, адже часто саме з легких кров’яних виділень починається мимовільне переривання вагітності, що супроводжується легкими спазмами в нижній частині живота. Виділення можуть мати різний колір — від червоного до темно-коричневого, а також різну інтенсивність, але вони зазвичай тривають кілька днів.

Стан жінки може різко погіршитися без очевидних причин. У таких випадках зазвичай у виділеннях можна виявити частинки тканин. Це свідчить про те, що переривання вагітності вже сталося.
Зазвичай плід гине задовго до того, як він виходить з організму, тому його часто видаляють частинами. Якщо ж він виходить у цілому, то має сіруватий, округлий вигляд. Серед крові можуть бути видні білі часточки. При цьому кровотеча може тривати ще кілька днів, іноді супроводжуючись болем.
Коли матка самостійно очищується від наслідків переривання, лікування, як правило, не потрібне. Однак, якщо залишаються частини плоду або плаценти, їх необхідно видалити.
Наступні менструації зазвичай розпочинаються через місяць-півтора після невдалої вагітності.
Види викиднів
- Неминучий/неповний. Виникає при болях у попереку та нижній частині живота. Мaternity cavity enlarges, and bleeding occurs. Він вважається неминучим, коли відбувається розрив плодової оболонки. Неповний викидень характеризується постійними болями та виділеннями;
- Повний. У цьому випадку плід або зародок повністю виходить з матки, процес завершується зупинкою кровотечі та зникненням неприємних відчуттів;
- Не відбувся. Зародок або плід гине, але залишається всередині матки. Це встановлюється під час огляду гінекологом, коли прослуховується серцебиття;
- Повторний. У таких випадках жінка вже перенесла не менше трьох викиднів на ранніх термінах. Це порушення виявляється у 1% жінок;
- Анембріонія. Яйцеклітина піддається заплідненню, але плід не розвивається. Вона прикріплюється до стінки матки, іноді формується гестаційна сумка з жовчним міхуром, але плоду у матці не спостерігається. Можуть з’явитися ознаки вагітності;
- Хорионаденома – це запліднення з аномаліями у генетичному матеріалі. Замість ембріона виникає клубок тканини, що поступово розростається. Цей стан завершується мимовільним або лікарським перериванням вагітності.
Причини викидня
На жаль, згідно зі статистичними даними, близько 15% всіх випадків вагітності закінчуються викиднями. Часто жінка навіть не здогадуються про своє становище. Визначивши фактори, які можуть спричинити цю неприємність, можна вжити заходів для запобігання їй у майбутньому.
Генетичні аномалії плоду. Зазвичай вони не є спадковими, а виникають в результаті мутацій (одиничних), які сталися в статевих клітинах батьків під впливом зовнішніх чинників (радіації, вірусів, професійних шкідливостей тощо).
Це можна розцінювати як прояв природного відбору – усунення нежиттєздатного, слабкого потомства. Хоча повністю уникнути цього неможливо, ризики можуть бути знижені, якщо батьки ретельно оберігаються від мутагенних впливів.

Причиною також може бути надлишок андрогенів, які пригнічують вироблення прогестерону та естрогенів. Часто саме цей дисбаланс викликає повторні викидні. Формування плоду і перебіг вагітності залежить також від гормонів, які виробляються наднирниками і щитовидною залозою.
Імунні чинники. Найчастіше винуватцем виступає резус-конфлікт. Наприклад, якщо ембріон має позитивний резус батька, а мати – негативний, це може викликати його відторгнення. Для запобігання таким ситуаціям використовують імуномодулюючі препарати на основі прогестерону.
Інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом: сифіліс, хламідіоз, трихомоніаз, токсоплазмоз, герпес і цитомегаловірус. Ці патогенні мікроорганізми можуть інфікувати плід і плодові оболонки. Щоб уникнути цього, всі інфекції треба пролікувати ще до настання вагітності.
Запалення внутрішніх органів та загальне інфекційне захворювання. Будь-які патології, що супроводжуються підвищенням температури до 38 градусів та інтоксикацією організму, загрожують розвитку плоду.
Особливо негативно впливають грип, вірусний гепатит, краснуха. Навіть ангіна може бути провокатором викидня на ранніх термінах. Різноманітні пієлонефрити, пневмонії, апендицити також є потенційно небезпечними для плоду. Плануючи вагітність, важливо виявити та вилікувати всі хронічні інфекції.
Аборти в анамнезі. Після них часто спостерігається дисфункція яєчників та надниркових залоз. Подібні медичні процедури можуть сприяти запальним процесам. Вони є не лише причинами безпліддя, але й викиднів.
Ліки та трави. Рекомендується уникати прийому медичних засобів та трав у першому триместрі вагітності. Багато з них можуть спровокувати викидень або викликати аномалії розвитку плоду, особливо це стосується наркотичних анальгетиків і гормональних контрацептивів. З обережністю варто ставитися до вживання петрушки, кропиви, васильків, звіробою та пижма.
Стрес. Якщо жінка пережила важкі емоції, сильно злякалася, або перебуває в стані тривалого психічного напруження, варто проконсультуватися з лікарем-гінекологом щодо необхідності прийому седативних препаратів, наприклад, на основі валеріани.
Неправильний спосіб життя (часте вживання кофеїну, алкоголю, наркотиків, куріння, незбалансоване харчування). Перед зачаттям рекомендується внести корективи в свій стиль життя.
Фізичні навантаження, падіння та статеві акти. Хоча ці чинники й рідко є прямими причинами викидня, все ж можуть відігравати свою роль у його виникненні.
Симптоми ризику викидня
Некомфортні відчуття внизу живота, спазми та кровотечі свідчать про можливі ускладнення під час вагітності. Швидка консультація з лікарем може допомогти запобігти загрозі, однак жінку зазвичай госпіталізують до моменту пологів.

Крім того, спеціаліст може направити на додаткові обстеження щитовидної залози, інфекцій, антитіл до хоріонічного гонадотропіну та волчанкового коагулянту через спеціальні аналізи крові.
Від отриманих результатів діагностики залежатиме, чи буде жінка проходити лікування в стаціонарі або в домашніх умовах.
Вагітність після викидня
Перш за все, важливо звернутися за консультацією до лікаря. Зазвичай рекомендують утримуватися від зачаття на період приблизно шести місяців, оскільки, згідно зі статистикою, ризик повторного викидня зростає в 1,5 рази при недотриманні цього терміну.
Лікар також повинен підібрати відповідні протизаплідні засоби на цей час. Необхідно з’ясувати причини попереднього викидня, щоб внести корективи та уникнути повторення ситуації.
Якщо лікар призначив якісь лікарські препарати, варто уточнити, коли можна планувати вагітність після їх прийому, а також дізнатися, чи можуть ці ліки вплинути на репродуктивну функцію та чи можна завагітніти під час лікування.