Астигматизм у дітей лікується чи ні?

Більшість батьків лякає слово «астигматизм», тому що вони не уявляють собі, що це таке. Якщо спробувати знайти відповідь в медичних довідниках, то просто заплутаєшся в незрозумілих термінах. Тому давайте розберемося, як проявляється і наскільки небезпечний астигматизм у дітей, та чи лікується це порушення зору.

Астигматизм простими словами

Якщо лікар поставив діагноз «астигматизм», значить, очі вашої дитини не здатні правильно фокусувати світлові промені на сітківці, а через це вона не буде бачити чітке зображення. Відбувається це тому, що передня поверхня ока або кришталик у дитини мають неправильну форму.

В нормі рогівка виглядає як сфера. А при астигматизмі вона схожа на диню: має різну кривизну поверхні у двох взаємно перпендикулярних перетинах. Тому, коли через неї проходить світловий промінь, він заломлюється по-різному – в результаті зображення виходить розмитим і утворюється не точка, а лінія чи овал або крива.

Таке порушення може з’явитися у дитини будь-якого віку, ризик його розвитку існує навіть у малюків до року. У деяких дітей воно присутнє з самого народження. Багато лікарів схильні вважати, що фізіологічний астигматизм є у всіх новонароджених, але до кінця першого року життя він стає менш вираженим і ніяк не впливає на зір.

Таке порушення виявляють дуже часто. Близько 6 % школярів страждають високим ступенем астигматизму, а низький виявляється у 40 % дітей. Однак це не хвороба, тому її не лікують, а виправляють (коригують).

Різновиди порушення

Буває астигматизм рогівки або кришталика – в залежності від того, що саме деформоване. У відповідності до того, коли виникло порушення, він поділяється на вроджений і набутий.

Використовується і така класифікація:

• якщо світло збирається позаду сітківки, діагностується гіперметропічний астигматизм у дітей (далекозорість). Він буває простим, коли один меридіан ока правильно фокусує промені, а інший збирає їх за сітківкою. При складному відбувається далекозоре заломлення променів в області двох меридіанів;
• коли світловий потік концентрується попереду сітківки, говорять про міопічний астигматизм. Його ще називають короткозорістю. Він теж може бути простим: один з очних меридіанів забезпечує нормальну рефракцію, а фокус другого знаходиться перед сітківкою. При складному астигматизмі у дітей відбувається короткозоре фокусування в двох головних меридіанах;
• у дітей діагностують і змішану форму астигматизму – один із меридіанів переломлює промені перед сітківкою, а інший – за нею.

Важливий критерій – ступінь порушення (тут все зрозуміло: чим він вищий, тим гірше бачить дитина). Він буває:

• слабкий – не більше 3 діоптрій;
• середній – від 3 до 6 діоптрій;
• високий – понад 6 діоптрій.

Порушення за типом астигматизму може виявлятися на одному або на обох очах.

Як виявити астигматизм: симптоми і скарги

Виявити подібне порушення у малюків до 2 років вкрай складно, тому що діти не розуміють, що вони погано бачать, і не можуть описати, що з ними відбувається. Вони звикають до того, що весь світ постає перед ними в розмитому вигляді і не вважають це дивним. Але діти можуть скаржитися на головний біль або не хочуть читати і писати.

Якщо саме так поводиться ваша дитина, то не поспішайте звинувачувати її в ліні – поспостерігайте, чи не виявиться у її хоча б одна з ознак астигматизму:

• запаморочення;
• очі швидко втомлюються;
• біль і печіння в очах;
• дитина близько підносить аркуш або книгу до очей, напружує очі;
• болить голова у надбрівних зонах;
• малюк примружує очі або нахиляє голову, щоб роздивитися зображення;
• школяр не може розрізнити, що написано в книзі і на дошці.

Як виправляють ситуацію і чи треба це робити?

Існує думка, що незначний ступінь астигматизму – стан, який не потребує корекції. Мовляв, у міру дорослішання це порушення пройде саме. Однак офтальмологи не згодні з таким підходом. Вони попереджають: якщо розмите зображення буде тривалий час проектуватися на сітківку, то зорові функції не сформуються в необхідному обсязі або зір знизиться ще більше. Якщо залишити проблему без уваги, можуть приєднатися інші захворювання: амбліопія (мозок не обробляє сигналів, які посилаються оком), косоокість, астенопія (стомлюваність очей і падіння гостроти зору).

Для лікування неповнолітніх застосовують такі консервативні методи:

• корекція за допомогою окулярів з циліндричними лінзами. Носити їх слід постійно. Навіть якщо перший час це викликає дискомфорт, то через декілька тижнів всі незручності зникають. Це доступний і перевірений спосіб, але у нього є і мінуси: дитина не має можливості використовувати бічний зір, вони заважають активно рухатися. Якщо окуляри підібрані неправильно, то можуть ще більше погіршити стан очей;
• контактні лінзи. Вони позбавлені недоліків очок, але не підходять занадто маленьким дітям, так як ті просто не зможуть їх вставити, а лінзи сприймає як щось стороннє й непотрібне;
• прийом медикаментів. При астигматизмі призначаються очні краплі – Тауфон, Квінакс, Уджала, Емоксипин, які слід приймати курсами по декілька разів на рік. Їх призначення – поліпшити кровообіг і обмінні процеси в рогівці і кришталику. Такі ліки не підвищать гостроту зору, але сповільнюють розвиток астигматизму;
• спеціальна зарядка для очей. Вона складається з таких вправ: обертання зіницями, часте моргання, малювання поглядом різних ліній, вісімок, цифр, переведення погляду з близько розташованих об’єктів на віддалені.

Існують і більш радикальні методи лікування: кератотомія (нанесення некрізних насічок на рогівку), термокератокоагуляція (припікання ділянки рогівки), лазерна корекція (показана пацієнтам старшим 18 років).

Таким чином, відповідь на питання, лікується астигматизм у дітей чи ні, буде такою: зупинити прогресування хвороби, попередити ускладнення і поліпшити гостроту зору можна за допомогою консервативних методів. І чим раніше почнеться лікування, тим краще. Але повністю усунути таке порушення допоможе лише хірургічне втручання. Тільки після операції ваша дитина зможе зняти окуляри.