Перші кошти, які дитина отримує у власні руки, — це кишенькові гроші. І саме навколо них у багатьох родинах розгортаються справжні дискусії. Одні батьки переконані, що дитина не має розпоряджатися грошима самостійно, бо невідомо, куди вони підуть. Інші, навпаки, вважають, що власні гроші в дитини просто повинні бути.
Дві сторони медалі
Ситуацію варто розглядати з двох боків. Справді, є діти, які витрачають кишенькові гроші не на шоколадки, а на сигарети або алкогольні напої. Це реальний ризик, і його не варто ігнорувати.
Водночас є частка правди й на боці батьків, які підтримують рішення видавати дитині певну суму. Існують ситуації, коли дитина навчається далеко від дому. Вона змушена їздити автобусом або маршруткою, і на це їй, звісно, потрібні кошти. Діти бувають дуже розсіяними, тому можуть загубити гроші, а власні заощадження допоможуть вирішити ситуацію. Крім того, у будь-який момент підліток захоче пити або їсти — і зможе за кишенькові кошти купити булочку чи пляшку води.
Чому варто давати кишенькові гроші
У житті трапляються різні обставини, коли дитині можуть знадобитися гроші. Батькам варто розглянути всі ці варіанти, перш ніж ухвалювати рішення.
Життєві обставини непередбачувані
Гроші можуть знадобитися в будь-яку хвилину. Знову ж таки про проїзд у громадському транспорті: траплялися ситуації, коли водії висаджували школярів лише тому, що їм не вистачало кількох копійок на проїзд. Або взагалі не брали до автобуса без грошей, залишаючи дітей на холоді — йти пішки додому. Фахівці впевнені: мало хто з батьків хотів би, щоб така ситуація сталася з їхньою дитиною.
Психологічний фактор
Як би дивно це не звучало, але кишенькові гроші — це ще й певний психологічний чинник. Розглянемо приклад: на перерві діти вирішили вийти до магазину й купити цукерок. А одна дитина не може цього зробити, бо батьки не дали їй грошей. Свій аргумент вони пояснили тим, що вдома повно цукерок, тож малюк може потерпіти й поїсти солодощі вдома.
Проблема в тому, що дорослі не усвідомлюють, наскільки підліток відчуває себе неповноцінним через те, що не може бути нарівні з усіма. Найбільша біда в тому, що він починає замислюватися: чому в дітей є гроші, а його мама і тато не дали йому коштів. Саме тут розвивається відчуття невідповідності, і зрештою формується комплекс неповноцінності. Батьки про це не замислюються, а проблема може переслідувати дитину все життя, починаючи з дитинства.
Насмішки однолітків
Проблема неповноцінності ускладнюється ще й тим, що інші однолітки починають помічати відсутність грошей у підлітка. Попри те, що це діти, вони бувають жорстокими й не завжди вміють поводитися виховано. Багато чого вони не розуміють. Далі складається така ситуація: один зі школярів помічає, що в дитини немає грошей, сміється з неї й обов’язково розповідає своїм друзям. І цього, на превеликий жаль, неможливо уникнути.
Дорослі не завжди розуміють, що світ підлітка влаштований зовсім по-іншому, і пріоритети там інші. Дитина щодня терпітиме насмішки й негатив на свою адресу. Звісно, коли підліток подорослішає, він почне розуміти, що важливо, а що ні. Але поки він у такому віці, батьки зобов’язані його підтримувати, щоб не сформувати в нього почуття меншовартості.
Як давати гроші на кишенькові витрати
Батькам варто пам’ятати: видаючи певну суму, не варто нав’язувати свою думку про те, куди дитина повинна їх витратити. Мама завжди може ввічливо натякнути, але не змушувати виконувати своє прохання. Підліток отримує кошти з тим розрахунком, що може витратити їх як вважатиме за потрібне. Коли ж дорослі намагаються контролювати цей процес, це вже не кишенькові гроші.
Ситуація дуже схожа на ту, коли дитину посилають до магазину по продукти, а на отриману здачу вона може купити собі якісь солодощі як винагороду.
Сума кишенькових грошей
Це питання турбує багатьох батьків, і це нормально. Фахівці стверджують, що цифра залежить безпосередньо від віку дитини. Якщо їй ще немає 10 років, достатньо дати суму, якої вистачить на цукерки та шоколадки — іншого в цьому віці вона й не купує. Якщо ж давати більше, дитину можна швидко розбалувати.
Варто зважати й на характер: є діти, які витрачають гроші за короткий період часу, наприклад на їжу. А є й такі фінансово грамотні, які витратять лише частину отриманих грошей, а решту залишать на наступний день.
Орієнтири за віком
| Вік дитини | На що орієнтуватися | Що це дає |
|---|---|---|
| До 10 років | Сума, якої вистачить на цукерки та шоколадки | Перший досвід самостійного вибору в межах безпечного |
| Підлітковий вік | Сума, якої вистачить на проїзд, воду, булочку | Покриття базових потреб і впевненість серед однолітків |
| Фінансово грамотні діти | Частину витрачають, частину залишають | Звичка планувати та заощаджувати |
Короткі підсумки
- Кишенькові гроші — це інструмент, а не забаганка: вони вчать дитину самостійно ухвалювати рішення.
- Сума має відповідати віку та реальним потребам дитини.
- Контроль кожної покупки перетворює кишенькові гроші на звичайне доручення, а не на власні кошти.
- Підтримка батьків допомагає дитині не відчувати себе меншовартісною серед однолітків.
Ой, та це ж супер тема! Коли мені було років десять, тато дав мені кишенькові гроші на морозиво. Я так раділа, що замість однієї чашки купила три! Це навчило мене рахувати гроші. Думаю, дітям треба давати кишенькові, щоб вчилися!