Ендометріоз: форми, симптоми й методи лікування

Ендометрій — це шар клітин, який вистилає порожнину матки. У нормі він перебуває тільки там. Коли ці клітини запалюються й мігрують у місця, де їм перебувати невластиво, виникають розростання. Вони функціонують так само, як сам ендометрій: відшаровуються під час гормональних змін. Саме так розвивається ендометріоз.

Якщо під час менструації ендометрій, що відшаровується, не виходить повністю назовні, а залишається всередині матки, там утворюється утворення, яке з часом розростається й починає кровоточити. Так проявляє себе ендометріоз матки. Коли частинки ендометрію залишаються на слизовій шийки матки, виникає ендометріоз шийки матки.

Під час набухання на тлі гормональних змін циклу ці новоутворення впливають на нервові закінчення й спричиняють сильний біль.

Форми ендометріозу та аденоміозу матки

Ендометріоз, який ще називають аденоміозом матки, поділяють на три форми. Вони відрізняються тим, як саме ендометріоїдна тканина розташовується в стінці органа.

• Дифузна форма — ендометріоїдні гетеротопії розростаються по всій порожнині матки.
• Вузлова форма — вогнища ендометрію набувають вигляду вузлів.
• Осередкова форма — стінки матки уражені незначно, включення ендометрію з’являються на окремих ділянках її внутрішньої поверхні.

Ступені тяжкості захворювання

Окремо від форми лікарі оцінюють глибину ураження. Від неї залежить і тактика лікування.

Ступінь	Що відбувається
I	Ендометріоїдні вогнища розташовані в м’язовому шарі.
II	У процес втягується міометрій приблизно на 1/3 — 1/2 товщини.
III	Уражена вся м’язова стінка.
IV	За загального ураження в запальний процес втягуються сусідні органи, утворюються нориці, які виходять у малий таз.

Причини появи аденоміозу

Єдиної причини, яка б пояснювала всі випадки, джерело не називає. Натомість виокремлюють кілька факторів, які підвищують імовірність розвитку хвороби в статевих органах жіночого організму:

• генетична схильність;
• вроджений порок розвитку — під час формування ембріона в епітелію виникло нетипове поширення;
• операційні втручання різного характеру;
• імунний фактор — при зниженні імунітету частинки епітелію не видаляються з організму повністю.

Зниження імунітету можуть спричиняти алергії, загальні захворювання, специфічні хвороби гінекологічних органів і венеричні інфекції.

Як проявляє себе хвороба

Симптоми ендометріозу різняться за інтенсивністю, але найчастіше жінка звертає увагу на кілька характерних ознак.

• біль — як менструальний, так і передменструальний, що наростає протягом циклу;
• дискомфорт під час статевого акту;
• надмірна інтенсивність менструацій;
• збільшення ваги.

При ендометріозі шийки матки мажучі виділення можуть з’являтися під час статевого акту.

Ендометріоз і вагітність

Вагітність при ендометріозі настає в поодиноких випадках. Через гормональні зміни яйцеклітини рідко визрівають, а їхня прохідність матковими трубами порушена внаслідок хронічного спайкового процесу, який повільно наростає.

Якщо вагітність при ендометріозі матки все ж настала, виносити плід досить складно. Під час розвитку хвороби порушується функціонування ендометрію, через що правильна імплантація плодового яйця ускладнюється.

Як ставлять діагноз

Діагноз аденоміоз ставить лікар. Він оцінює скарги пацієнтки, проводить візуальний огляд і підтверджує наявність хвороби апаратним дослідженням: під час внутрішньопіхвового УЗД клінічна картина видно чітко. Лише після оцінки симптомів призначають лікування ендометріозу матки.

Лікування ендометріозу

Лікувати аденоміоз досить складно. Залежно від симптомів і тяжкості перебігу хвороби застосовують консервативну терапію або хірургічне втручання.

Консервативна терапія

Вона включає гормональні й негормональні препарати, дотримання висококалорійної дієти, нормалізацію режиму праці та відпочинку, лікувальну фізкультуру. Фізичні навантаження варто обмежити, а нервову систему — максимально розвантажити, уникаючи стресових ситуацій.

Одночасно можуть призначати препарати для корекції імунітету, протизапальні засоби місцевої дії, а в окремих випадках — антибіотики.

Схема лікування значною мірою залежить від віку хворої, потреби зберегти дітородну функцію, тяжкості стану, наявності супутніх патологій і хронічних захворювань.

Хірургічне лікування

Оперативне втручання застосовують у двох принципово різних варіантах:

• лапаротомія — операція, під час якої зберігають дітородні органи жінки та їхню функцію;
• операція, під час якої видаляють матку, придатки, а іноді й шийку.

Вибір оперативного втручання залежить від ступеня тяжкості захворювання.

Лікування ендометріозу засобами народної медицини

Ендометріоз — захворювання хронічне й рецидивне. Попри це, жінки намагаються лікувати його вдома, без медичних препаратів, за допомогою народної медицини. Повністю вилікувати хворобу в такий спосіб неможливо, але трав’яні збори здатні зупинити розвиток захворювання й полегшити загальний стан.

Борова матка

Найчастіше застосовують борову матку: з-поміж усіх рослинних засобів препарати на її основі вважають найефективнішими. Лікуватися можна спиртовою настоянкою або відваром. Настоянку купують в аптеці або готують самостійно за стандартним способом: дві столові ложки рослинної сировини кладуть у пляшку горілки місткістю 0,5 л і на два тижні ставлять у темне місце.

Відвар готують так само просто: столову ложку подрібненої борової матки заливають окропом і настоюють 15 хвилин. Приймають тричі на день по столовій ложці. Боровою маткою лікують й інші гінекологічні патології, зокрема доброякісні новоутворення — міоми й фіброміоми.

Червона щітка

Ще одна трава з фітогормонами, яку застосовують для усунення перелічених захворювань, — червона щітка, або родіола чотиринадрізана. З неї готують настій і відвар.

Настоянку отримують звичайним методом. Відвар готують так:

1. корінець заливають 300 мл окропу;
2. дають настоятися 15 хвилин;
3. кип’ятять 5 хвилин;
4. настоюють ще 60 хвилин, не даючи охолонути, закутавши в рушник.

Отриманий настій випивають протягом дня рівними порціями за годину до їжі.

Часто лікування проводять комплексно, поєднуючи ці рослинні сировини. Курс триває від місяця до 45 днів.

Інші рослини та компреси

Для відварів і настоянок використовують також квіти калини, звіробій, півонію, манжетку й грицики. Ліки готують за стандартною схемою.

Щоб запобігти посиленню ендометріозу, застосовують блакитну або сіру глину. Її добре розмочують — не менше доби, потім роблять коржики, прогрівають їх на водяній бані й прикладають на дві години на низ живота. Після встановлення компресу потрібно лежати під ковдрою, повністю розслабившись.

Побічні ефекти та рецидиви

Під час використання натуральних засобів, як і під час приймання лікарських препаратів, можуть виникати побічні ефекти: кровомазання, посилення менструальних виділень, міжциклічні кровотечі. У такому разі потрібно звернутися до лікаря, а згодом змінити рослинну сировину або скоригувати дозу.

Рецидиви ендометріозу виникають не лише після консервативного лікування, а й після оперативного втручання, під час якого гінекологічні органи збереглися. Консервативне лікування доводиться відновлювати постійно.

Аденоміоз згасає сам із настанням менопаузи, оскільки згасає функція яєчників.

Самостійне лікування без лікарського контролю неприпустиме: розвиток захворювання потрібно тримати під наглядом фахівця.