Чому ранні терміни вважаються найуразливішими
Заповітні дві смужки на тесті — це лише початок шляху, і саме перші тижні вагітності вимагають найбільшої уваги. Статистика невблаганна: приблизно кожне третє зачаття закінчується невиношуванням, причому найчастіше — на найраніших термінах. Якщо у жінки вже були викидні або завмерлі вагітності, тривога після нового зачаття зростає в рази.
Розуміння того, як зберегти вагітність на ранніх термінах, починається з усвідомлення: організм жінки в цей період надзвичайно чутливий до будь-яких зовнішніх і внутрішніх впливів. Тому так важливо відповідально ставитися до свого здоров’я та виключити всі фактори, небажані для повноцінного виношування.
Що може призвести до загрози викидня на початку вагітності
Причин мимовільного переривання вагітності багато, і знати їх варто всім: тим, хто вже пройшов через цей досвід, тим, хто щойно дізнався про вагітність, і тим, хто лише планує народження дитини в майбутньому.
- Стреси, нервові зриви, емоційні перевантаження, важка фізична праця — усе це дуже часті причини викиднів.
- Захворювання, що пригнічують загальний стан здоров’я та імунітету жінки: цукровий діабет, аутоімунні порушення, хвороби щитовидної залози, проблеми зі згортанням крові.
- Будь-яка інфекція в організмі матері небезпечна для нормального розвитку плоду й може спровокувати скорочення матки та мимовільне переривання вагітності. Серед таких інфекцій — хламідіоз, трихомоніаз, герпес, гепатит, пієлонефрит, краснуха, сифіліс, апендицит, гострі респіраторні віруси. Лікування цих захворювань ускладнюється тим, що на ранніх термінах категорично заборонена більшість сучасних ефективних препаратів.
- Отруєння токсинами: куріння, прийом алкоголю й наркотиків, робота, пов’язана з небезпечними хімічними речовинами.
- Гормональний збій. Якщо органи ендокринної системи синтезують недостатню кількість прогестерону, вагітність, найімовірніше, закінчиться перериванням ще на ранніх термінах.
- Природний відбір ніхто не скасовував: природа сама не допускає появи на світ нежиттєздатних дітей із хромосомними порушеннями. У 70% випадків після викидня обстеження виявляє недорозвинення плоду.
- Резус-конфлікт може статися, якщо у вагітної жінки та її майбутньої дитини різний резус-фактор. У такому разі без спеціальної терапії тіло жінки саме позбавиться від чужорідного об’єкта.
- Аборти в минулому можуть спричинити багато проблем зі статевою системою, які згодом провокують природне переривання вагітності.
Сказати точно, який саме з перелічених факторів став справжньою причиною викидня в конкретному випадку, дуже складно. Найчастіше вирішальну роль відіграють відразу кілька причин, які слід ретельно вивчити й усунути, щоб зберегти хоча б майбутню вагітність.
Симптоми, які не можна залишати поза увагою
Мимовільний викидень ніколи не проходить безсимптомно — він супроводжується досить вираженими ознаками, які складно не помітити:
- постійний тягнучий біль унизу живота, в паху, спині та попереку;
- різкі переймоподібні напади, які то посилюються, то на якийсь час відступають;
- кров’янисті виділення зі згустками й прожилками або сильна кровотеча;
- підвищення температури, озноб, гарячка;
- погане самопочуття, запаморочення, занепад сил.
При виявленні будь-якого з цих симптомів необхідно негайно викликати бригаду швидкої допомоги та дотримуватися всіх вказівок лікаря. Найчастіше початкову стадію відторгнення плоду досить просто зупинити медикаментозними засобами в умовах стаціонару.
Під впливом спеціальних препаратів біль припиняється, кровотеча зупиняється, живіт стає м’яким, загальне самопочуття мами поліпшується, плід зберігається, а вагітність продовжує нормальний перебіг.
Без своєчасної терапії загроза викидня дуже швидко — буквально за кілька хвилин або годин — перетворюється на повне незворотне відторгнення плоду. У будь-якому разі звернення до лікарні неминуче. Навіть якщо життя дитини вже неможливо врятувати, потрібне повне обстеження організму жінки. Після викидня часто потрібне хірургічне вискоблювання матки та подальше спостереження за станом здоров’я.
Як діагностують раннє переривання вагітності
Діагностика мимовільного викидня проводиться насамперед фахівцем на гінекологічному кріслі. Необхідно перевірити, чи відповідає розмір матки терміну, чи присутній тонус матки, чи не відкрита шийка матки. За характером кровотечі — слиз, кров, згустки, частинки плідного яйця — визначається ступінь розвитку абортивного процесу.
Ультразвукове дослідження органів тазової області встановлює стан плода, наявність відшарування плаценти та гіпертонусу матки.
Залежно від результатів подальші кроки виглядають так:
- при виявленні загрози майбутню маму госпіталізують і роблять усе можливе для збереження життя дитини;
- якщо діагностується безповоротний викидень, жінку направляють на чистку порожнини матки та здачу аналізів;
- якщо спостерігається нормальний перебіг вагітності, слід пройти додаткове обстеження для встановлення точних причин нездужання жінки.
Як зберегти дитину: принципи стаціонарного лікування
Вагітній жінці із загрозою викидня будь-який фахівець — дільничний гінеколог, лікар бригади швидкої допомоги чи приймального відділення лікарні — запропонує лягти в стаціонар для проведення повноцінного курсу закріплення плоду та цілодобового спостереження за станом здоров’я як матері, так і дитини.
Терапевтичний курс збереження вагітності на ранніх термінах строго індивідуальний для кожного окремого випадку й залежить від:
- причини виникнення загрози викидня;
- ступеня розвитку процесу відторгнення плоду;
- результатів лабораторних аналізів;
- особливостей організму, зокрема наявності алергії на деякі препарати;
- наявності супутніх захворювань.
Препарати для збереження дитини можуть вводитися перорально, внутрішньовенно або внутрішньом’язово — виключно після призначення лікаря:
- спазмолітики, що розслаблюють м’язи матки, знімають тонус і перейми (Папаверин, Но-шпа, Баралгін);
- заспокійливі або седативні засоби (Пустирник);
- гормональні препарати для підтримки рівня прогестерону в нормі (Утрожестан, Дюфастон);
- вітамінно-мінеральні комплекси.
Вкрай важливо забезпечити в цей період вагітній жінці повний фізичний, емоційний і статевий спокій. Слід захистити її від будь-якої домашньої роботи та нервових потрясінь. Оскільки створити такі умови вдома складно, краще лягти в стаціонар і дотримуватися постільного режиму.
Профілактика: що робити, щоб не допустити загрози викидня
Звести ризик появи кровотеч на початку вагітності та втрати дитини до мінімуму цілком можливо самостійно. Потрібно підійти до процесу виношування малюка дуже відповідально й підготуватися до зачаття заздалегідь.
Профілактика передчасного відторгнення плоду включає:
- правильне харчування, прийом вітамінів і мінералів;
- відмову від шкідливих звичок;
- емоційну стабільність, ігнорування стресових ситуацій;
- здоровий спосіб життя: достатні фізичні навантаження, зарядка, свіже повітря, повноцінний сон;
- регулярне відвідування дільничного гінеколога і точне дотримання всіх його рекомендацій.
Окремо варто наголосити: будь-які ліки, включно з травами й вітамінами, під час вагітності слід приймати лише за погодженням із лікарем. Самолікування при загрозі викидня неприпустиме, адже втрачений час може коштувати життя дитині.
Якщо вагітність настала після попередніх втрат або замерлих вагітностей, розумно заздалегідь обговорити з лікарем план ведення такої вагітності, частіші огляди й необхідні обстеження. Це не гарантія, але реальний спосіб знизити ризики та вчасно реагувати на будь-які зміни самопочуття.
