Вітаміни: таблиця, функції та ризики передозування

Вітаміни (від лат. vita — життя та аміни) — це низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, без яких нормальна життєдіяльність організму неможлива. Вони належать до незамінних харчових речовин: за винятком нікотинової кислоти, людський організм їх не синтезує самостійно, а отримує переважно разом із продуктами харчування.

Чим вітаміни відрізняються від інших поживних речовин

Порівняно з іншими життєво важливими харчовими речовинами — незамінними амінокислотами, поліненасиченими жирними кислотами тощо — вітаміни поводяться інакше. Вони не мають пластичних властивостей, тобто не використовуються як будівельний матеріал для тканин, і не слугують джерелом енергії.

Натомість їхня роль — регуляторна. Беручи участь у різноманітних хімічних перетвореннях, вітаміни впливають на обмін речовин і тим самим забезпечують нормальний перебіг практично всіх біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Саме тому навіть незначний дефіцит здатен порушити роботу систем, які на перший погляд із харчуванням не пов’язані.

Вітамери: чому один вітамін — це насправді група сполук

Більшість відомих вітамінів представлена не однією, а кількома сполуками — вітамерами, які мають подібну біологічну активність. Для найменування груп споріднених сполук застосовують літерні позначення, а самі вітамери позначають термінами, що відображають їхню хімічну природу.

Наочний приклад — вітамін B₆, група якого включає три вітамери: піридоксин, піридоксаль і піридоксамін. Тож коли йдеться про «вітамін B₆», фактично мається на увазі ціла родина близьких за дією речовин, а не одна конкретна молекула.

Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни

Загалом відомо 13 незамінних харчових речовин, які безумовно належать до вітамінів. Їх прийнято ділити на дві великі групи — водорозчинні та жиророзчинні. Цей поділ має цілком практичне значення: від нього залежить, як речовина поводиться в організмі, наскільки легко виводиться та наскільки небезпечним може бути її надлишок.

Таблиця: номенклатура вітамінів і їхні специфічні функції для людини

Нижче зведено номенклатуру вітамінів та їхні специфічні функції для людини.

Повний перелік охоплює 13 незамінних речовин; у таблиці наведено ті позиції, щодо яких джерело дає конкретні уточнення.

Гіпервітаміноз: коли вітамінів занадто багато

Прийом вітамінів у дозах, які істотно перевищують фізіологічну потребу, може призвести до небажаних побічних ефектів, а іноді й до тяжкої інтоксикації. Такі патологічні стани називають гіпервітамінозами.

Особливо небезпечним є застосування високих доз вітамінів D і A. Це ті випадки, коли самостійне збільшення дозування без потреби створює реальний ризик для здоров’я, а не додатковий захист.

Чому водорозчинні вітаміни виводяться легше

Водорозчинні вітаміни значно легше виводяться з організму. Лише перевищення фізіологічної дози в десятки й сотні разів, особливо при парентеральному введенні, може зумовити виникнення неспецифічних побічних ефектів — нудоти, діареї, кропив’янки. Ці реакції, як правило, швидко зникають після відміни препаратів.

Із жиророзчинними вітамінами ситуація інша: вони накопичуються в організмі, тому перевищення дози тут небезпечніше.

Що кажуть про високі дози вітамінів

Голова експертної комісії Англійського державного Агентства зі стандартизації харчових продуктів професор Майкл Лангман переконаний, що «за останні кілька років ми зібрали достатньо доказів того, що певні вітаміни у великих дозах можуть завдати шкоди здоров’ю людини».

Ця теза добре узгоджується з базовим принципом: вітаміни потрібні організму в кількостях, близьких до фізіологічної потреби. Усе, що суттєво перевищує цю межу, перестає бути підтримкою й перетворюється на фактор ризику. Водночас інформація про конкретні дози, схеми прийому та сумісність препаратів є індивідуальною — її варто узгоджувати з лікарем, а не визначати самостійно.