Вітамін B6: функції, добова норма, дефіцит і джерела

Вітамін B6 — це не одна речовина, а збірна назва для трьох споріднених сполук: піридоксину, піридоксалю та піридоксаміну. Усі три мають однакову біологічну активність, і саме тому в підручниках, аналізах та інструкціях до препаратів їх об’єднують під однією літерою з цифрою. В організмі цей вітамін виконує десятки завдань, але найпомітніша його роль — участь у білковому обміні та підтримці серцево-судинної системи.

За що відповідає вітамін B6 в організмі

Піридоксин працює коферментом — тобто «помічником» — для понад 60 різних ферментів. Без нього чимало біохімічних реакцій просто не запускаються. Найважливіші напрямки, у яких задіяний вітамін B6:

• нормальний амінокислотний обмін, зокрема розщеплення та використання білків;
• вуглеводний і ліпідний обмін;
• синтез багатьох біологічно активних сполук, наприклад серотоніну та норадреналіну з тирозину;
• утворення еритроцитів;
• робота центральної нервової системи, процеси гальмування та збудження;
• повне всмоктування вітаміну B12 і магнію;
• вироблення соляної кислоти в шлунку;
• біосинтез протопорфірину та катаболізм глікогену;
• підтримка імунної відповіді.

Оскільки вітамін бере безпосередню участь у метаболізмі білків, потреба в ньому зростає разом із кількістю білка в раціоні. Саме тому спортсмени, люди на високобілкових дієтах і ті, хто активно набирає м’язову масу, потребують більше піридоксину, ніж середньостатистична людина.

Три форми, чутливість до світла й тепла

У природі вітамін B6 існує у трьох формах. У тваринному світі він присутній переважно як піридоксаль і піридоксамін, а в рослинних продуктах — головним чином як піридоксин. Синтетична форма, яку найчастіше можна зустріти в аптеці, — це гідрохлорид піридоксину.

Вітамін чутливий до світла, особливо за лужних значень pH, а також до температури. Через це під час приготування їжі відбуваються значні його втрати. Заморожування овочів знижує кількість вітаміну приблизно на 25%. Якщо ви хочете зберегти максимум піридоксину, варто готувати страви швидко, не перетримувати їх на вогні й не залишати нарізані овочі надовго під прямим сонцем.

Як вітамін засвоюється

У харчових продуктах вітамін B6 присутній як у трьох вільних формах, так і у вигляді фосфорильованих похідних. Для засвоєння останніх потрібен гідроліз: фосфатаза відщеплює фосфатну групу й перетворює похідну на вільний вітамін. Вільні форми всмоктуються в тонкому відділі тонкої кишки.</n

Надлишок вітаміну в печінці метаболізується до 4-піридоксової кислоти. Це основний метаболіт, який виводиться із сечею і становить 40–60% вітаміну, спожитого людиною за умов правильного харчування. Такий механізм допомагає організму позбуватися надлишку, але він не робить великі дози повністю безпечними — про це йтиметься нижче.

Де міститься вітамін B6: продукти-лідери

Найкращі джерела вітаміну B6 — це печінка, горіхи, м’ясо птиці, риба, дріжджі, авокадо, паприка, банан, свинина та яловичина, житній хліб, насіння, яєчний жовток і бобові. Яловичина, курка, свинина та риба особливо багаті на нього, а серед рослинних продуктів добре виділяються банани, горіхи, арахіс і соя.

Орієнтовні порції, які дають приблизно 1,5–1,8 мг вітаміну B6 — рекомендовану на день кількість:

Продукт	Порція, що дає добову норму
Тушкована печінка	270 г
Фундук або арахіс	270 г
Лосось після термічної обробки	200 г
М’ясо птиці після термічної обробки	330 г
Броколі на пару	480 г
Житній хліб	660 г

Ці цифри добре показують, чому наїстися вітаміну B6 лише з овочів складніше, ніж із тваринних продуктів. Однак за звичайного змішаного харчування дефіцит трапляється рідко.

Скільки вітаміну B6 потрібно на день

Потреба людини в піридоксині тісно пов’язана з кількістю спожитого білка. Середнє споживання піридоксину в різних країнах становить 1,6–3,6 мг на добу. Верхній допустимий рівень споживання — 25,0 мг на добу. Фізіологічна потреба для дорослих — 2,0 мг на добу, для дітей — від 0,4 до 2,0 мг на добу.

Під час вагітності потреба вища через посилений катаболізм триптофану під дією гормонів та активну передачу вітаміну плоду. Тому вагітним рекомендують 2,6 мг на день, а жінкам, які годують груддю, — 2,5 мг. Кількість вітаміну B6 у материнському молоці безпосередньо залежить від того, скільки його в раціоні матері.

Коротка історія відкриття

Ще наприкінці 1920-х років стало зрозуміло, що водорозчинних вітамінів групи «B» більше ніж один. Щоб визначити фактор, який запобігає пелагрі, експериментальним щурам давали дієту, збіднену на передбачувану речовину. У тварин розвивався дерматит — так звана щурова акродінія, яку вважають експериментальною моделлю пелагри в людей. Після виділення вітаміну B1 з’ясувалося, що він не лікує дерматит у щурів.

У 1936 році був уперше виділений ще один водорозчинний фактор, дефіцит якого пов’язували з дерматитом. Його назвали вітаміном B6. Речовину виділили з рисових висівок і дріжджів, швидко встановили її структуру й підтвердили синтезом. Назву «піридоксин» запропонували через структурну схожість із піридиновим кільцем.

Коли виникає дефіцит вітаміну B6

Первинний дефіцит у людей трапляється рідко — вітамін широко поширений у харчових продуктах. Навіть за недостатнього харчування минає тривалий час, перш ніж з’являються наслідки. Пов’язаний із харчуванням дефіцит зазвичай поєднується з нестачею інших вітамінів групи B. У немовлят і маленьких дітей серед клінічних симптомів трапляються епілептичні судоми, зниження маси тіла, проблеми шлунково-кишкового тракту та мікроцитарна анемія.

Симптоми дефіциту вітаміну B6 у дорослих включають:

• гіпохромну мікроцитарну анемію;
• схожі на себорею ураження шкіри навколо очей, носа й рота;
• глосит і стоматит;
• судомні напади, депресію, сплутаність свідомості — у людей на дієті з недостатнім вмістом вітамінів;
• підвищене виведення оксалату із сечею, що бере участь у формуванні ниркових каменів.

У деяких хронічних алкоголіків розвивається сидеробластна анемія. Вона подібна до анемії при дефіциті заліза, але з однією відмінністю: кістковий мозок заповнений сидеробластами — залізо-попередниками еритроцитів. Причина — зниження рівня вітаміну B6 у сироватці крові.

Дефіцит, спричинений ліками

Нестача вітаміну B6 може розвинутися під час лікування туберкульозу гідразидом ізонікотинової кислоти: ця речовина за хімічною структурою схожа на піридоксин і діє як його антагоніст. Пеніциламін — препарат, який використовують як хелатор міді при хворобі Вільсона та цистинурії, — також антагоніст вітаміну B6, і його застосування може призвести до дефіциту.

Деякі жінки, які приймають оральні контрацептиви, можуть мати дефіцит вітамінів, зокрема B6. Механізм такий: естрогени підвищують активність ферментної системи, що перетворює триптофан на ніацин у печінці, а це може збільшити потребу в піридоксині.

Генетичні B6-залежні синдроми

Існує кілька спадкових синдромів, за яких дефектні ферментні білки не здатні працювати за фізіологічних рівнів піридоксину. При цих розладах типові для дефіциту вітаміну B6 ураження відсутні — натомість з’являються симптоми, пов’язані з конкретним ферментом. До таких станів належать сидеробластична анемія, що реагує на піридоксин, ксантуренова ацидурія, гомоцистинурія та цистатіонінурія.

Коли вітамін B6 застосовують у великих дозах

Великі дози вітаміну B6 використовують для профілактики й лікування захворювань, пов’язаних із його дефіцитом, а також для терапії дерматологічних, нервово-м’язових, неврологічних та інших станів. Серед них — деякі анемії, гіпероксалурія, нудота й блювання під час вагітності, небажана лактація, сечокам’яна хвороба, синдром зап’ясткового каналу та передменструальний синдром.

Важливо розуміти: це не привід призначати собі піридоксин самостійно. Рішення про дозування ухвалює лікар, зважаючи на причину, супутні захворювання та інші препарати, які ви приймаєте.

Чим небезпечний надлишок піридоксину

Великі дози піридоксину можуть бути небажаними чи потенційно небезпечними для певних людей. Піридоксин здатен перешкоджати терапевтичному ефекту леводопи, яку застосовують при хворобі Паркінсона. Дуже високі дози — наприклад, 2–5 г — спричиняють дисфункцію сенсорної нервової системи. Тривале споживання вітаміну в кількостях, які значно перевищують добову норму, може призвести до нейротоксичності.

Саме тому верхня допустима межа споживання — 25,0 мг на добу — не випадкова цифра. Перевищувати її без медичних показань не варто.

Практичні висновки

Для більшості людей забезпечити організм вітаміном B6 не складно: достатньо регулярно їсти рибу, м’ясо птиці, печінку, горіхи, бобові та банани. Якщо ви активно тренуєтесь або споживаєте багато білка, потреба в піридоксині зростає. Під час вагітності та годування груддю вона теж вища, тому раціон варто обговорити з лікарем.

Дефіцит вітаміну B6 рідкісний, але реальний — особливо на тлі хронічного алкоголізму, приймання певних ліків або спадкових ферментних дефектів. Симптоми на кшталт анемії, уражень шкіри навколо обличчя, глоситу чи судом — привід звернутися до лікаря, а не займатися самодіагностикою. І пам’ятайте про зворотний бік: надлишок піридоксину теж шкодить, тому вітамін — не той випадок, коли «більше» означає «краще».