Правила гри в бадмінтон: корт, волан, ракетка та рахунок

Бадмінтон виглядає простим, поки не почнеш стежити за рахунком і полями подачі. Уся логіка гри тримається на кількох чітких параметрах: розміри корта, висота сітки, характеристики волана й ракетки, а також послідовність подач залежно від парного чи одиночного формату. Нижче — базові визначення та офіційні вимоги, за якими проводиться матч.

Основні терміни, без яких не читаються правила

Перш ніж розбирати корт і рахунок, варто зафіксувати кілька понять, які далі зустрічаються в кожному пункті.

• Гравець — будь-яка людина, яка грає в бадмінтон.
• Матч — основне змагання між суперниками: один проти одного або по два гравці з кожного боку.
• Одиночна гра — матч, у якому змагаються два гравці один проти одного.
• Парна гра — матч, у якому змагаються по два гравці з кожного боку.
• Сторона, що подає — сторона, яка має право подавати.
• Приймаюча сторона — сторона, що протистоїть стороні, яка подає.
• Розіграш — послідовність одного або більше ударів, що починається з подачі й триває, доки волан не вийде з гри.
• Удар — спрямований уперед рух ракетки гравця.

Корт і обладнання

Корт має бути прямокутним і розміченим лініями шириною 40 мм. Лінії повинні добре проглядатися — бажано білого або жовтого кольору. Важлива деталь, яку часто забувають: усі лінії є частиною тих площ поля, які вони обмежують.

Стійки встановлюють висотою 1,55 м від поверхні корта. Вони мають бути достатньо міцними, щоб залишатися вертикальними й утримувати сітку в натягнутому стані, а їхні опори не повинні опинятися на ігровому полі. Розташовують стійки на бічних лініях для парної гри — незалежно від того, проводиться одиночний чи парний матч.

Сітка виготовляється з тонкого корду темного кольору та однакової товщини, з осередками від 15×15 мм до 20×20 мм. Довжина всього корта по діагоналі становить 14723 мм. Один і той самий корт використовується і для парних, і для одиночних ігор.

Вимоги до волана

Волан може бути виготовлений з натуральних та (або) синтетичних матеріалів. Незалежно від матеріалу, його польотні характеристики повинні бути близькими до тих, які дає натуральний пуховий волан із головкою з коркової пробки, покритою оболонкою з тонкої шкіри.

Перовий волан

• Складається з 16 пір’їн, закріплених у голівці.
• Пір’я однакової довжини — від 62 мм до 72 мм, виміряної від кінчика пера до верху головки.
• Кінці пір’я утворюють коло діаметром 58–68 мм.
• Пір’я міцно скріплене ниткою або іншим відповідним матеріалом.
• Головка має бути 25–28 мм у діаметрі, закруглена донизу.
• Вага волана — 4,74–5,50 г.

Неперьовий волан

Натуральне пір’я замінюється імітатором із синтетичного матеріалу. Головка має відповідати тим самим вимогам — 25–28 мм у діаметрі, закруглена донизу. Розміри та маса волана повинні відповідати параметрам перового волана, однак через відмінність щільності й характеристик синтетичних матеріалів від натуральних допускаються відхилення до 10%.

За умови незмінності загальної конструкції, швидкості та траєкторії польоту національні федерації країн можуть дозволити використання інших різновидів воланів, якщо атмосферні кліматичні умови або висота місцевості над рівнем моря не дозволяють грати стандартним воланом.

Як перевірити волан на швидкість

Тестування виконують прямим ударом знизу із задньої лінії корту вперед, паралельно бічній лінії. Придатний для гри волан повинен приземлитися не ближче 530 мм і не далі 990 мм від задньої лінії корту. Цей простий тест допомагає швидко відбракувати волан, який «летить» надто довго або надто коротко для конкретного залу.

Ракетка: рамка та струнна поверхня

Рамка ракетки не повинна перевищувати 680 мм завдовжки та 230 мм завширшки. Сама ракетка складається з кількох частин.

• Рукоятка — частина, призначена для утримання ракетки гравцем.
• Струнна поверхня — частина, призначена для удару по волану.
• Головка — утримує струнну поверхню.
• Стрижень — з’єднує ручку з головкою.
• Перехідник (якщо є) — з’єднує стрижень з головкою.

Струнна поверхня повинна бути плоскою і складатися з відрізків струн, що перетинаються, поперемінно переплетених у місцях перетину. Вона має бути в цілому однорідною і, зокрема, не менш частою в центрі, ніж в інших місцях. Її розміри — не більше 280 мм завдовжки і 220 мм завширшки. Струни можуть бути продовжені через область, яка в інших випадках належить до перехідника, за двох умов: цей відрізок становить не більше 35 мм завширшки, а загальна довжина струнної поверхні не перевищує 330 мм.

Ракетка повинна бути вільною від прикріплених предметів та виступів, крім тих, що використовуються спеціально для обмеження або запобігання зношуванню та розриву струн, для гасіння вібрації, для зміни балансу або для прикріплення рукоятки до руки гравця — і які мають прийнятні розміри та місце для цих цілей. Також неприпустимі будь-які пристрої, які дозволяли б гравцеві суттєво змінювати конфігурацію ракетки.

Хто затверджує інвентар

Міжнародна Федерація Бадмінтону (IBF) регулює всі питання, що стосуються використання всіх видів воланів, ракеток або екіпірування, відповідних специфікації. Це регулювання може відбуватися з ініціативи самої Федерації або на пропозицію будь-якої зацікавленої групи, включаючи гравців, технічних суддів, виробників інвентарю, національних федерацій чи їхніх членів.

Жеребкування перед матчем

Перед початком матчу проводиться жеребкування. Сторона, яка виграла жереб, може вибрати одне з двох:

1. Подавати чи приймати подачу;
2. Починати гру на одному чи іншому боці корту.

Сторона, яка програла жеребкування, після цього робить вибір, що залишився.

Рахунок: гейми, очки та тай-брейк

Матч складається максимум із трьох геймів, якщо не обговорено інше. Гейм виграє сторона, яка першою набрала 21 очко.

Стороні, яка виграла розіграш, зараховується очко. Виграти розіграш можна, якщо суперник припустився помилки або якщо волан вийшов з гри, торкнувшись поверхні корту на стороні суперника.

За рахунку 20-20 гейм виграє сторона, яка першою набирає різницю у 2 очки. Якщо рахунок дійшов до 29-29, гейм виграє сторона, яка взяла 30-те очко. Сторона, яка виграла гейм, першою подає в наступному геймі.

Зміна сторін

Гравці повинні помінятися сторонами після закінчення першого гейму, перед початком третього гейму (якщо він потрібний) та в третьому геймі — коли одна зі сторін набере 11 очок. Якщо момент зміни сторін у третьому геймі пропущено, зміна робиться негайно при виявленні, а наявний на цей момент рахунок зберігається.

Правильна подача в одиночній грі

Подача — найрегламентованіша частина гри, і саме тут найчастіше виникають суперечки.

• Жодна сторона не повинна допускати надмірної затримки виконання подачі, коли гравець, що подає, і той, хто приймає, готові. Будь-яка затримка під час руху ракетки вперед під час подачі вважається помилкою (фолом).
• Той, хто подає, і той, хто приймає, повинні стояти в межах діагонально розташованих полів, не торкаючись ліній, що обмежують ці поля.
• Будь-яка частина обох ступнів обох гравців повинна залишатися в контакті з поверхнею корту в нерухомому положенні від початку подачі до її здійснення.
• Ракетка гравця, що подає, повинна вдарити по головці волана.
• Увесь волан повинен знаходитися нижче талії того, хто подає, у момент удару по ньому ракеткою. Талією вважається уявна лінія навколо тіла, що проходить на рівні нижньої точки нижнього ребра.
• Стрижень ракетки того, хто подає, у момент удару по волану має бути спрямований явно вниз.
• Рух ракетки гравця, що подає, повинен продовжуватися тільки вперед — від початку подачі до її завершення.
• Політ волана повинен бути направлений по висхідній лінії від ракетки того, хто подає, до перетину ним сітки, так, щоб, якщо він не буде відбитий, упасти у відповідне поле подачі — в межах ліній, що його обмежують, або на них.
• Той, хто подає, не повинен схибити по волану.

Коли гравці зайняли свої позиції, перший рух уперед головки ракетки гравця, що подає, є початком подачі. Після початку подача вважається досконалою, якщо волан був ударений ракеткою того, хто подає, або якщо при здійсненні подачі той, хто подає, промахнувся по волану.

Той, хто подає, не повинен подавати, доки не підготувався приймаючий. Але слід вважати останнього готовим до прийому, якщо він спробував відбити поданий волан. У парних іграх під час подачі партнери того, хто подає, і того, хто приймає, можуть займати будь-які позиції, що не перекривають видимість приймаючому або тому, хто подає, з протилежного боку.

Прийом та подача: рахунок і поля

У одиночній грі гравці подають (і приймають) зі свого правого поля подачі, коли той, хто подає, не має очок або має парну кількість очок у цьому геймі. Зі свого лівого поля подачі — коли той, хто подає, має непарну кількість очок у цьому геймі.

У розіграші волан повинен відбиватися послідовно тим, хто подає, і тим, хто приймає, доки волан не вийде з гри.

Якщо той, хто подає, виграє розіграш, йому зараховується очко, і він знову починає подачу з іншого поля. Якщо розіграш виграє той, хто приймає, очко зараховується йому, і він стає новим гравцем, що подає.

Парна гра: хто де стоїть і куди подає

У парній грі гравці сторони, що подає, подають зі свого правого поля подачі, коли сторона, що подає, не має очок або має парну кількість очок у цьому геймі. Зі свого лівого поля подачі — коли сторона, що подає, має непарну кількість очок у цьому геймі.

Гравець приймаючої сторони, який подавав останнім, залишається на тому самому полі, з якого подавав, а його партнер — на сусідньому полі. Приймаючим повинен бути гравець приймаючої сторони, що стоїть діагонально протилежному полю навпроти того, хто подає. Гравці не повинні змінювати своє відповідне поле, доки вони не виграють очко при подачі.

Подача, незалежно від того, яка сторона подає, повинна бути зроблена з поля подачі, що відповідає рахунку сторони, що подає.

У розіграші після відбиття подачі приймаючим волан відбивається тим чи іншим гравцем сторони, що подає, з будь-якої позиції на своєму боці сітки, а потім тим або іншим гравцем приймаючої сторони — і так далі, поки волан не вийде з гри.

Якщо сторона, що подає, виграє розіграш, їй зараховується очко, і вона знову починає подачу. Якщо розіграш виграє сторона, що приймає, очко зараховується їй, і вона стає новою стороною, що подає.