Підніміть руку. Стисніть кулак. Зробіть крок. Ці рухи не потребують ані зусиль, ані роздумів — тіло виконує їх автоматично. За різними способами підрахунку в організмі людини налічують від 639 до 850 м’язів, і саме вони дозволяють підкорювати Еверест, занурюватися на морські глибини, малювати, будувати, співати й просто спостерігати за хмарами.
Щоправда, скелетна мускулатура — це ще не все. Завдяки гладким м’язам внутрішніх органів по кишечнику рухається перистальтична хвиля, змінюється просвіт судин, відбувається вдих. А найважливіший м’яз тіла — серце — скорочується безперервно, забезпечуючи циркуляцію крові.
Що таке м’яз
М’яз (лат. musculus) — це орган людини й тварин, утворений м’язовою тканиною. Його будова досить складна: клітини-міоцити та оболонка, що їх покриває, — ендомізій — формують окремі м’язові пучки. З’єднуючись між собою, пучки утворюють власне м’яз, який зверху захищає сполучнотканинний «плащ» — фасція.
Така організація дає змогу м’язу одночасно бути міцним, еластичним і здатним передавати зусилля на кістки. Фасція не лише захищає волокна, а й відіграє роль своєрідного каркаса, що утримує м’язові пучки в потрібному положенні.
Три типи м’язової тканини
За будовою, розташуванням і способом керування м’язи тіла людини поділяють на три групи. Кожна з них виконує власну роботу, і плутати їх не варто.
Скелетна мускулатура
Як видно з назви, цей тип мускулатури кріпиться до кісток скелета. Друга назва — поперечно-смугаста, бо при мікроскопії в волокнах видно характерну поперечну смугастість. До цієї групи належать м’язи голови, кінцівок і тулуба. Їхні рухи довільні: людина може керувати ними свідомо. Саме скелетні м’язи забезпечують переміщення в просторі, і саме їх можна розвинути тренуваннями.
Гладка мускулатура
Гладкі м’язи входять до складу внутрішніх органів — кишечника, сечового міхура, стінок судин, серця. Завдяки їхньому скороченню підвищується артеріальний тиск при стресі або просувається харчова грудка шлунково-кишковим трактом. Керує цією роботою вегетативна нервова система, тож від бажання людини вона не залежить.
Серцева мускулатура
Серцевий тип властивий лише серцю. Він забезпечує безперервну циркуляцію крові в організмі. Перше м’язове скорочення відбувається вже на четвертому тижні життя ембріона — це перший удар серця. Від цього моменту й до кінця життя серце не зупиняється ні на хвилину; єдина причина його зупинки — операція на відкритому серці, коли за орган тимчасово працює апарат штучного кровообігу.
Будова м’язового волокна
Одиниця будови м’язової тканини — м’язове волокно. Навіть окреме волокно здатне скорочуватися, що свідчить: це не просто структурний елемент, а самостійна фізіологічна одиниця, здатна виконувати певну дію.
Кожна м’язова клітина вкрита сарколемою — міцною еластичною мембраною, яку формують білки колаген та еластин. Еластичність сарколеми дозволяє волокну розтягуватися, а деяким людям — виявляти дива гнучкості: сідати на шпагат і виконувати інші трюки.
Усередині сарколеми, як прути у вінику, щільно покладені нитки міофібрил, складені з окремих саркомірів. Товсті нитки міозину й тонкі нитки актину формують багатоядерну клітину. Діаметр м’язового волокна — величина не строго фіксована: він може змінюватися в досить широкому діапазоні, від 10 до 100 мкм.
Актин, що входить до складу міоциту, — складова частина цитоскелета і має здатність скорочуватися. До його складу входить 375 амінокислотних залишків, що становить близько 15% міоциту. Решту 65% м’язового білка представлено міозином: молекулу міозину формують два поліпептидні ланцюжки з 2000 амінокислот. При взаємодії актину та міозину утворюється білковий комплекс — актоміозин.
Звідки беруться назви м’язів
Коли анатоми в середні віки почали вночі викопувати тіла, щоб вивчити будову людського організму, постало питання про назви. Адже треба було пояснити глядачам, які зібралися в анатомічному театрі, що саме вчений наразі розтинає гострим ножем.
Учені вирішили називати м’язи за однією з трьох ознак:
- за кістками, до яких вони кріпляться, — наприклад, груднино-ключично-соскоподібний м’яз;
- за зовнішнім виглядом — наприклад, найширший м’яз спини або трапецієподібний;
- за функцією, яку вони виконують, — наприклад, довгий розгинач пальців.
Деякі м’язи мають історичні назви. Кравецький м’яз названо так тому, що він наводив у рух педаль швейної машини. До речі, це найдовший м’яз у людському тілі.
Класифікація м’язів
Єдиної класифікації не існує — м’язи групують за різними ознаками. Найчастіше їх розрізняють за розташуванням, напрямком волокон, кількістю суглобів, які вони перетинають, і за типом виконуваного руху.
За розташуванням
М’язи голови поділяють на мімічні та жувальні. Окремо виділяють м’язи тулуба, кінцівок і шиї — кожна з цих груп має власну логіку роботи.
За напрямком волокон
Хід волокон визначає, наскільки потужним і точним буде скорочення: паралельні волокна дають більший розмах руху, а косі — більшу силу при меншій амплітуді.
За кількістю суглобів
М’язи кріпляться до кісток, перекидаючись через суглоби, щоб здійснювати рух. Залежно від того, скільки суглобів перетинає м’яз, його відносять до одно-, дво- або багатосуглобових.
За типом руху
Розрізняють такі типи рухів:
- згинання та розгинання;
- відведення й приведення;
- супінація та пронація (супінація — обертання назовні, пронація — обертання досередини);
- стиснення й розслаблення;
- підняття та опускання.
Як м’язи працюють у групах
Щоб забезпечити рухи тіла та переміщення з місця на місце, м’язи діють злагоджено, групами. У цій роботі вони поділяються на три ролі.
| Роль | Що робить | Приклад |
|---|---|---|
| Агоністи | Беруть на себе основне навантаження при виконанні дії | Біцепс при згинанні руки в лікті |
| Антагоністи | Працюють у протилежному напрямку | Триголовий м’яз, що розгинає кінцівку в ліктьовому суглобі |
| Синергісти | Допомагають виконати дію або стабілізують положення | М’язи-стабілізатори під час точного руху |
Важлива деталь: агоністи й антагоністи можуть мінятися місцями залежно від того, яку саме дію ми хочемо виконати. Один і той самий м’яз здатен бути головним в одному русі й допоміжним в іншому.
Функції м’язів людини
Кістки скелета та скелетна мускулатура, об’єднавшись, складають опорно-руховий апарат. Скелетні м’язи виконують передусім дві базові функції:
- опорну, або статичну, — підтримання положення тіла у просторі;
- рухову, або кінетичну, — забезпечення переміщення тіла та його частин.
Іноді ці дві функції об’єднують в одну — статокінетичну.
Гладка мускулатура входить до складу стінок різних порожнистих органів — сечового міхура, судин, серця — і скорочується під впливом вегетативної нервової системи, тобто не залежить від бажання та волі людини. Хоча розповідають, що деякі йоги можуть силою думки уповільнити частоту серцевих скорочень майже до нуля. Але це йоги, а звичайна людина роботою гладкої мускулатури керувати ні силою волі, ні силою думки не може. Однак здатна впливати на неї опосередковано — через гормони.
Напевно, ви помічали: під час інтенсивної та тривалої пробіжки серце починає битися швидше. А в декого, навіть добре підготовленого, перед складним іспитом починається «ведмежа хвороба» — і людина раз у раз біжить до туалету. Усе це зумовлено гормональними сплесками, що впливають на роботу організму.
