Бодібілдинг в Україні і світі: історія та сучасність

Бодібілдинг — це не просто підняття важких предметів. Це процес максимального розвитку м’язових груп, побудова певних пропорцій тіла через комбінацію силових тренувань, відпочинку та продуманої системи харчування. З кожним роком цей напрям стає дедалі популярнішим, але за ним стоїть понад столітня історія, сповнена яскравих особистостей, скандалів і справжніх проривів.

Що таке бодібілдинг і чим він відрізняється від важкої атлетики

Бодібілдинг (від англійського bodybuilding) — це процес трансформації тіла, переважно за рахунок гіпертрофії м’язів і зменшення жирових відкладень. Як вид спорту він має власні змагання, під час яких учасники демонструють суддям свою статуру, а ті, у свою чергу, призначають певну кількість балів.

Головна ідея бодібілдингу полягає в тому, що кожна людина завдяки роботі над собою може побудувати тіло, про яке мріє. Витоки цього виду спорту лежать у важкій атлетиці, проте є принципова відмінність. Культуристу неважливо, яку вагу він піднімає. Має значення, як робоча вага позначається на зовнішньому вигляді та пропорціях тіла, наскільки вдалося пропрацювати великі й дрібні м’язи, наскільки вони рельєфні та об’ємні, яке в тілі співвідношення жирової та м’язової тканини.

Для досягнення значних результатів у бодібілдингу одних тренувань мало. Спортсмен повинен приділяти особливу увагу режиму: висипатися (нічний сон не менше 8 годин), підтримуватися певного раціону харчування, приймати харчові добавки, давати своїм м’язам достатньо часу для відновлення.

Проблема допінгу в сучасному бодібілдингу

У сучасному бодібілдингу гостро стоїть проблема допінгу. Багато спортсменів, як професіонали, так і любителі, заради швидких і вражаючих результатів ризикують своїм здоров’ям і починають прийом стероїдних препаратів.

Однак не варто плутати анаболіки з харчовими добавками, які в своєму складі мають життєво важливі поживні речовини, потрібні кожному спортсмену для того, щоб організм міг справлятися з великими навантаженнями і результативно відновлюватися. Це принципово різні речі: одні шкодять здоров’ю, інші підтримують його в умовах інтенсивних тренувань.

Три ключові віхи в історії бодібілдингу

Розвиток цього виду спорту в минулому і нинішньому столітті визначили три ключові етапи, кожен з яких змінював уявлення про те, яким має бути тіло спортсмена.

Початок — Юджин Сендоу

Юджин Сендоу, виходець з Німеччини, починав свою кар’єру з демонстрації публіці силових трюків. Однак з часом він усвідомив, що важливий не тільки вага, яку він може підняти, але й краса його тіла.

Він розвинув гармонійну потужну мускулатуру і побудував свою програму виступів на тому, що імітував пози античних скульпторів, демонструючи свої м’язи. Це шоу Юджин возив по всій Європі та Америці.

В Англії він створив мережу атлетичних клубів, видавав спеціалізований журнал, випускав навчальні посібники, публікував свої програми тренувань. У 1901 році провів перший турнір з бодібілдингу. Він навіть був призначений персональним тренером англійського короля Георга V.

Помер Юджин Сендоу в 1920 році за офіційною версією в результаті інсульту.

Новий рівень — брати Уайдери

На той момент, коли в гру увійшли брати Уайдери, бодібілдинг не стояв на місці, він вже досяг певного рівня: з’являлися навчальні посібники, видавалися спеціалізовані журнали, відкривалися тренажерні зали, проводилися конкурси.

Однак брати змогли підняти бодібілдинг на новий рівень. Саме з їхнім ім’ям пов’язано створення в 1946 році Міжнародної федерації бодібілдингу (IFBB) і початок проведення найпрестижнішого серед професійних бодібілдерів конкурсу «Містер Олімпія».

Саме завдяки братам Уайдер з Австрії в Америку приїхав Арнольд Шварценеггер, легенда бодібілдингу, який сім разів ставав «Містером Олімпія».

Сучасність — світ професіоналів

За неофіційними даними, на сьогоднішній день у світі близько 300 професійних бодібілдерів. Щоб отримати карту професіонала, потрібно здобути перемогу в конкурсі міжнародного значення.

У конкурсі «Містер Олімпія» можуть брати участь лише професіонали — члени IFBB. Крім того, члени цієї організації не мають права брати участь у змаганнях, організованих іншими асоціаціями.

Міжнародна федерація бодібілдингу проводить змагання серед професіоналів у різних категоріях:

• Містер Олімпія (чоловічий бодібілдинг),
• Міс Олімпія (жіночий бодібілдинг),
• Фітнес Олімпія (жіночий фітнес),
• Бодіфітнес Олімпія (жіночий бодіфітнес),

У яких беруть участь переможці проміжних змагань у відповідних категоріях.

Арнольд Шварценеггер щорічно проводить конкурси:

• Арнольд Класик (бодібілдинг, чоловіки),
• Міс Інтернешнл (бодібілдинг, жінки),
• Фігура Інтернешнл,
• Міс Фітнес Інтернешнл.

Також користуються популярністю змагання «Містер Олімпія для ветеранів» (для бодібілдерів старше 40 років) і «Ніч чемпіонів».

«Містер Олімпія»: легенди та рекорди

Арнольд Шварценеггер завоював 7 статуеток Олімпії з 1970 по 1980 рік. Його рекорд побив Хейні, «Чорний король бодібілдингу», який став 8-разовим чемпіоном «Містера Олімпії».

Також слід зазначити ще двох «олімпійців»: Доріан Ятс — «Британський бегемот» — став володарем 6 титулів Олімпії (1992–1997).

На зміну йому прийшов Роні Коулмен, який на сьогоднішній день вісім разів ставав переможцем цього міжнародного конкурсу, але перевершити досягнення Хейни вже здається недосяжним. У 2018 році новим чемпіоном став Шон Роден.

Боротьба за головний приз у бодібілдингу з кожним роком тільки посилюється.

Жіночий бодібілдинг: злети та виклики

Перший рекорд за кількістю перемог у конкурсі «Міс Олімпія» поставила 6-разова володарка статуетки Корі Еверсон. Її змогла обігнати лише Ленда Мюррей, яка 8 разів піднімалася на вершину «Олімпу» (останній раз у 2003 році).

Тенденції 21 століття відзначають зниження інтересу до жіночого бодібілдингу, тому рухається вниз і грошова підтримка спонсорів. В останні роки стрімко зростає популярність змагань з фітнесу.

Ці зміни навіть підштовхнули чотириразову «Міс Олімпія» Кім Чижевські скинути м’язову масу і переключитися на змагання з фітнесу.

Розвиток бодібілдингу в СРСР і Україні

Оскільки бодібілдинг має американське коріння, то, звичайно, в Радянському Союзі цей вид спорту вважався пережитком буржуазного ладу, яким справжній чоловік займатися не повинен.

Зараз Україна займає своє почесне місце в цьому напрямку. У нас є Національна федерація бодібілдингу, яка з успіхом займається організацією і проведенням різноманітних міжнародних змагань, а також має право представляти країну на міжнародних аренах. В Україні діють регіональні федерації, наприклад, у Дніпрі, де найближчим часом буде проведено Чемпіонат Дніпропетровської області з бодібілдингу, фітнесу, фітнес бікіні і Менсі фізик ФББУ (IFBB).

Але ще якихось 50 років тому в нашій країні культуризм, бодібілдинг був не те щоб під забороною, але напрямок цей не вітався. Наші спортсмени могли лише уривками дізнаватися про такі грандіозні змагання, як «Містер Олімпія», а брати участь у них було і поготів неможливо. Але в 1972 році була створена комісія атлетичної гімнастики — нашого аналога бодібілдингу. Почали створюватися клуби, секції, проводитися змагання. Це, на жаль, призвело до негативних наслідків, а сам атлетизм, бодібілдинг називали буржуазним спортом. Однак рух вже не можна було зупинити. Україна стала флагманом цього руху, і коли в 1988 році був проведений перший чемпіонат СРСР з культуризму, званому тоді атлетизм, то саме збірна України стала переможцем на ньому.

Федерація бодібілдингу України була заснована в 1992 році, згодом прийнята в міжнародну федерацію. Сьогодні ця структура об’єднує безліч регіональних відділень, десятки спортсменів, які з успіхом виступають не тільки всередині країни, але і на світовій арені. І нехай інтерес до бодібілдингу трохи вщух, але все одно цей спорт залишається дуже потрібним і популярним.