Баклажан — одна з найбільш древніх рослин, уживаних у їжу. Він був відомий як у Стародавньому Китаї (перша згадка датується 6 століттям), так і в багатьох Арабських країнах. Складність вирощування робила баклажан досить рідкісним і дорогим.
Хоча баклажанів можна приготувати різними способами, найбільш популярним рецептом є баклажанна ікра. В основі лежить арабське блюдо بابا غنوج (“баба гануш”), де замість томатів використовувалися зерна граната. Це страва, в свою чергу, була відома і в Стародавньому Єгипті понад 1000 років тому.
// Баклажан — що це?
Баклажан — це рослина сімейства пасльонових, родич томатів і картоплі. В ботанічному сенсі це ягода (тобто, соковитий, м’ясистий плід), проте в кулінарному плані розглядається як овоч. Батьківщиною баклажана вважається Індія — де він відомий більше двох тисяч років.
Українська назва “баклажан” запозичена з перської мови, де він носить назву بادمجان (“батенжан”). В Європу рослина потрапила в 15 столітті, завдяки португальським мореплавцям, які назвали його “беренжена”. З португальської слово перейшло в іспанський (“обержена”) і французька (“обержин”).
В англійській овоч називається eggplant (“эгплэнт”) — що в дослівному перекладі означає “рослина-яйце”. Очевидно, мається на увазі подібність молодих плодів баклажана з курячим яйцем. Причиною зміни назви, служить те, що овоч з’явився в Англії у 16 столітті, під час другої столітньої війни з Францією.
Як росте баклажан?
Незважаючи на те, що баклажан — це багаторічна рослина, в сучасному сільському господарстві він вирощується як однорічник. Цвіте в період з липня по вересень. Оскільки при повному дозріванні плоди стають грубими і несмачними, в їжу використовують недозрілі.
Зазначимо, що баклажан — одна з найбільш складних для вирощування рослин. Він вкрай чутливий до перепадів температури, віддаючи тепло. Для успішного росту баклажана потрібна висока вологість і +25…+28 °C, тоді як при температурі нижче 15 °C його насіння не проростає.
Користь і шкода
Користь баклажана визначається його хімічним складом і харчовою цінністю. Однак, оскільки близько 92% від ваги овоча припадає на воду, він містить низьку кількість вуглеводів (переважно, клітковину) і мінімальна кількість білків і жирів (менше 1 г на 100 г).
Серед вітамінів і мінералів, які містить баклажан, можна відзначити вітамін С, вітамін К, вітамін В6, а також марганець, калій, мідь і магній. У м’якоті баклажана містяться поліфеноли (саме вони надають гіркий смак), а в шкірці — потужні антиоксиданти антоціани (вони формують темний колір).
// КБЖУ баклажана, на 100 г:
- калорійність — 24 ккал
- білки — 1 г
- жири — 0.2 г
- вуглеводи — 5.7 г
- з них клітковина — 3.4 м
- з них цукор — 2.4 м
// Нутрієнти, від добової норми:
- вітамін С — 4%
- вітамін В6 — 4%
- марганець — 13%
- калій — 7%
- мідь — 4%
- магній — 3%
Вплив на рівень холестерину
На Сході баклажан називають “овочем довголіття”. Міститься в його складі калій корисний для роботи серцево-судинної системи, антиоксиданти допомагають підтримувати здоровий рівень інсуліну і холестерину в крови2, а також борються з новоутвореннями.
Згідно з дослідженнями, що входять в склад баклажана глікозиди (solasodine rhamnosyl glycosides) здатні призводити до загибелі ракових клітин, а також перешкоджають повторному виникненню пухлин. Відзначимо, що дані дослідження проводилися на тваринах, доказової бази для людей не існує.
Як можна приготувати баклажан?
Існує безліч способів смачно приготувати баклажан. Його можна обсмажити в олії на сковороді — як шматочками, так і скибочками; запекти в духовці цілком (попередньо загорнувши у фольгу); а також приготувати фаршировані баклажани з м’ясом або овочами.
Проте, як вже згадувалося вище, найбільш популярним блюдом з баклажанів є баклажанна ікра. Класичний рецепт містить мінімальну кількість інгредієнтів — в тому числі, помідори, морква, цибуля і спеції. Кабачкова ікра — версія страви з заміною баклажанів на кабачків.
Крім цього, баклажан відмінно підходить для барбекю і для гриля, виступаючи доповненням до шашлику на мангалі.
***
Баклажан — одне з найбільш древніх рослин, уживаних у їжу. Вхідні в його склад антиоксиданти допомагають організму боротися із запаленнями різної природи, а також здатні нормалізувати рівень холестерину і рівень цукру в крові.
Наукові джерела:
- Nutritional Value: Eggplant, raw, source
- Effect of eggplant on plasma lipid levels, lipidic peroxidation and reversion of endothelial dysfunction in experimental hypercholesterolemia, source
- Solasodine rhamnosyl glycosides cause apoptosis in cancer cells. Do they also prime the immune system resulting in long-term protection against cancer?, source
