Приблизно 3–7% населення в тій чи іншій формі не переносять якийсь нутрієнт — глютен, лактозу, казеїн. Ця цифра підштовхує багатьох шукати режим харчування, який прибирає з раціону можливі тригери. Одним із найрадикальніших варіантів є аутоімунний протокол: він забороняє не лише цукор, молоко й пшеничні продукти, а й бобові (разом із сочевицею та арахісом), псевдозлакові (гречку, кіноа) і навіть частину овочів.
Аутоімунний протокол — що це таке
Аутоімунний протокол (АІП) — це суворіша версія палео дієти. Сама палео дієта передбачає відмову від усіх «сучасних» продуктів: від рафінованих вуглеводів до бобових і будь-якої їжі з глютеном, а також від сиру, молока та іншої молочної продукції.
Принципова відмінність аутоімунного протоколу від палео — додаткові обмеження. Під забороною опиняються алкоголь, пасльонові овочі (картопля, баклажани, солодкий перець), горіхи й насіння, а також яйця. Вважається, що ці продукти можуть провокувати або посилювати харчову алергію.
Фактично при аутоімунному протоколі дозволені м’ясо та субпродукти тварин трав’яної відгодівлі, морепродукти, овочі (крім пасльонових), частина фруктів, ягоди та рослинні олії холодного віджиму.
Кому підходить такий режим харчування
Аутоімунні захворювання — це стани, за яких імунні клітини організму помилково сприймають здорові тканини як патогенні та починають їх знищувати. Найвідоміші приклади — діабет 1 типу та целіакія (алергія на глютен), але загалом список налічує понад 100 різних хвороб.
Тут варто бути обережним із висновками. Перелік можливих алергенів завжди варіюється від людини до людини, і найчастіше повне виключення не потрібне. Самостійно виявити наявність алергену складно: для цього потрібна консультація з фахівцем і діагностика на основі аналізу крові.
Іншими словами, аутоімунний протокол — не універсальна відповідь для всіх з автоімунним діагнозом, а радше крайній варіант елімінаційної дієти, який має сенс лише під наглядом лікаря.
У чому сенс і хто вигадав аутоімунний протокол
Автором палео дієти вважають гастроентеролога Вальтера Вегтліна. У 1970-х роках він висловив припущення, що організм людини не пристосований до «індустріальних» продуктів харчування, оскільки обмін речовин принципово не змінився за останні 10–15 тисяч років.
Послідовники палео вважають, що для підтримання оптимального здоров’я потрібно харчуватися так, як харчувалися люди в період палеоліту: без рафінованої їжі (від цукру до рафінованих олій), без злакових і без молочних продуктів.
Аутоімунний протокол як суворіша версія палео — розробка Сари Баллантайн, докторки наук у галузі медичної біофізики. За допомогою такого харчування вона досягла ремісії власних псоріазу, екземи, синдрому подразненого кишечника та інших станів.
Чому саме ці продукти під забороною
Логіка палео щодо рафінованих вуглеводів, глютену й лактози доволі зрозуміла. А ось обмеження пасльонових в аутоімунному протоколі будується на вмісті в них глікоалкалоїдів. Ці речовини токсичні як для деяких тварин, так і за певних захворювань у людей.
Бобові культури — горох, сочевицю, сою, арахіс — забороняють через фітинову кислоту, яка здатна погіршувати засвоєння заліза.
Частину продуктів, і насамперед гречку, виключають із палео через їхню відносну «новизну»: мовляв, вони не входили до раціону людини 15 тисяч років тому. Це вже не біохімічний, а історичний аргумент — і саме він найчастіше викликає дискусії.
Що можна їсти при аутоімунному протоколі
Список дозволених продуктів досить скромний, але водночас дозволяє харчуватися різноманітно:
- будь-які овочі, крім сімейства пасльонових;
- багаті на омега-3 морепродукти;
- ферментовані продукти, наприклад кімчі;
- нежирне м’ясо та печінка;
- невелика кількість фруктів;
- рослинні олії — оливкова, кокосова та олія авокадо.
Порівняно зі звичайним палео раціоном різниця невелика, але принципова: прибираються саме ті групи, які найчастіше пов’язують із загостреннями.
Чи існують наукові докази ефективності
Складність наукових досліджень про ефективність аутоімунного протоколу впирається в те, що йдеться не про одне конкретне захворювання. Наприклад, виключення продуктів із глютеном однозначно покращує стан людей із целіакією — тоді як при діабеті 1 типу глютен зазвичай виключати не потрібно.
Тобто не можна сказати, що повне виключення будь-яких алергенів автоматично робить організм здоровішим. Водночас частина людей справді відзначає покращення самопочуття. Дослідження показують зв’язок між харчуванням, якістю мікрофлори кишечника та імунітетом — і саме цей зв’язок робить тему цікавою для подальшого вивчення.
Проблема списку «дозволених» продуктів
Ще одна принципова проблема досліджень АІП — відсутність чітких та однозначних рекомендацій. Наприклад, деякі джерела забороняють вживання курячих яєць, тоді як інші допускають жовток або білок.
До списку дозволених продуктів іноді включають мед. Хоча він і був відомий у період палео, у його складі є пилок і прополіс, здатні провокувати алергію в деяких людей.
Що варто зрозуміти перед стартом
Аутоімунний протокол — це не дієта для схуднення й не універсальний рецепт здоров’я. Це елімінаційний режим харчування, який має сенс обговорювати з лікарем, а не впроваджувати самостійно на основі списків із різних джерел, які суперечать одне одному.
Якщо мета — з’ясувати, чи впливає конкретний продукт на самопочуття, логічніше починати з діагностики та поступових змін, а не з максимально жорсткого варіанта. І пам’ятайте: покращення самопочуття в окремих людей — це спостереження, а не доведений універсальний ефект.
