Природні пологи можливі не завжди. Занадто великий плід при худорлявій статурі матері та вузьких стегнах, неправильне положення дитини або інші медичні протипоказання змушують лікарів вдаватися до кесаревого розтину. Іноді майбутні матері самі наполягають на операції. Проте з нею, як і з будь-яким хірургічним втручанням, пов’язано чимало обмежень. Найчастіші запитання жінок звучать так: чи можна народити самій після кесаревого розтину, через скільки можна знову вагітніти і скільки разів узагалі допустима ця процедура?
Коли лікарі рекомендують кесарів розтин
Ризик, якому піддається майбутня мати під час операції, змушує виконувати її лише за рекомендацією лікаря. Така рекомендація може з’явитися під час вагітності, якщо вона протікає важко, або вже в момент природних пологів, коли виникають ускладнення.
Серед станів, за яких зазвичай розглядають хірургічне розродження:
- цукровий діабет у важкій формі;
- патології очного дна;
- генітальний герпес у гострій стадії;
- неправильне положення плоду;
- занадто довга вагітність;
- припинення пологової діяльності.
Окремо рішення про операцію можуть ухвалити при симптомах гіпоксії плоду, спричиненої раннім відшаруванням плаценти. Кесарів розтин також імовірний, якщо він уже виконувався раніше і на матці залишилися рубці, які заважають природним пологам.
Саме тут і виникає головне питання: скільки разів можна робити кесарів розтин жінці? Точну відповідь лікарі дають лише після вивчення стану її організму. Для когось навіть одна перенесена операція стає перепоною для наступної вагітності та пологів.
Скільки разів допустимий кесарів розтин
Кожні нові кесаревські пологи означають додатковий шрам. Лікарі намагаються робити надріз в одному й тому самому місці, але навіть такий крок не завжди гарантує безпеку процедури. З цієї причини вважається, що проводити таку операцію більше двох разів небажано.
Важливий і проміжок між пологами, які здійснюються за допомогою кесаревого розтину: він має становити два роки або більше, щоб шви встигли повністю загоїтися.
Водночас історії відомі випадки, коли жінки без явних наслідків для себе і дитини переносили більше десяти пологів, проведених через кесарів розтин. Але це радше виняток, ніж правило. МОЗ визначило, що така операція має занадто високі ризики, тому повинна проводитися тільки за показаннями лікаря, а після пологів вимагає дотримання всіх медичних приписів для відновлення організму.
Чому межа саме така
Кожен розтин залишає рубець на матці, і з кожною наступною операцією тканина в цій зоні стає менш надійною. Ризик ускладнень зростає не лінійно, а швидше: важливий не лише сам факт попередньої операції, а й стан рубця, його товщина, локалізація та те, як минуло відновлення. Тому загальна рекомендація «не більше двох разів» — це орієнтир, а не універсальний закон, і остаточне рішення завжди індивідуальне.
Як визначають, як пройдуть наступні пологи
Чи будуть наступні пологи знову через операцію, чи природним шляхом, вирішує лікар. Якщо причиною, яка вимагала кесаревого розтину, було положення плоду або, наприклад, двійня у дуже худенької жінки, нове розродження цілком може бути природним. При наявності патологій у матері та/або дитини доведеться знову вдаватися до хірургічного втручання.
Ключову роль відіграє стан рубця та загальний стан здоров’я жінки. Саме тому рішення про спосіб розродження ухвалюють не заздалегідь «на папері», а ближче до терміну, коли є актуальні дані обстежень.
Можливі наслідки штучного розродження
Більша частина негативних сторін кесаревого розтину пов’язана з психологічним станом жінки. Вона може втратити можливість годувати грудьми, якщо не з’являється молоко, і зіткнутися з післяпологовою депресією. Крім того, через вимогу повного спокою для загоєння швів молода мати не може відразу почати повноцінний догляд за новонародженим, а це позначається на його власній адаптації.
До фізичних ризиків належать:
- розходження внутрішніх швів при наступній вагітності та/або пологах, що може призвести до маткової кровотечі з летальним результатом;
- ймовірність зараження інфекційним захворюванням через черевну порожнину;
- ослаблення організму внаслідок терапії із застосуванням антибіотиків і перенесеної анестезії;
- велика крововтрата у матері;
- ймовірність пошкодження внутрішніх органів;
- родові травми плоду, а також підвищення ризику порушень мікрофлори його кишечника і виникнення діабету.
Це не означає, що операції слід уникати за будь-яку ціну. Йдеться про те, що рішення має бути зваженим: коли є прямі показання, кесарів розтин рятує життя і здоров’я матері та дитини, а коли показань немає — додатковий ризик не виправданий.
Що важливо пам’ятати
Кількість можливих операцій не визначають заздалегідь раз і назавжди. Це щоразу індивідуальна оцінка: стан рубця, перебіг попередніх пологів, наявність хронічних захворювань, вік та загальний стан жінки. Універсальної цифри, яка підійде всім, не існує, і саме тому лікарі радять обговорювати плани на наступну вагітність зі своїм акушером-гінекологом, а не орієнтуватися на чужі історії.
Після операції важливо дотримуватися медичних приписів для відновлення організму, не поспішати з наступною вагітністю і не нехтувати плановими обстеженнями. Такий підхід знижує ризики і для матері, і для дитини.
