Нервовий тик у дитини: як розпізнати симптоми та допомогти

Дитина раптом починає часто моргати, шморгати носом або облизувати губи — і це повторюється знову й знову, навіть коли малюк спокійний. Батьків така поведінка насторожує, і недарма: подібні прояви можуть указувати на нервовий тик. Це досить поширений неврологічний розлад серед дітей, який виникає раптово, багаторазово повторюється і завдає дитині відчутного дискомфорту.

Що таке нервовий тик і наскільки він небезпечний

Тики — це мимовільні, стереотипні посмикування повік, щічок, плечей, голови або повторювані звуки, які дитина не контролює свідомо. За статистикою, з подібним розладом стикається близько 30 відсотків дітей різного віку. Найчастіше тики виникають у тих, хто переживає період адаптації: похід у садок або школу, переїзд, сильний переляк. Усі ці стреси нерідко провокують нав’язливі рухи.

Багато дитячих тиків минають безслідно і більше ніколи не турбують дитину. Однак трапляється й так, що розлад набуває хронічної форми та стає причиною сильних емоційних переживань. Саме тому, помітивши в малюка такі посмикування, варто не відкладати візит до фахівця.

Симптоми: як розпізнати тик

Ознаки розладу можуть мати зовсім різний характер. Умовно їх поділяють на дві групи.

Моторні тики

До цієї групи належать ритмічні посмикування різними частинами обличчя або тіла:

• підведення однієї або обох брів;
• посмикування одного плеча;
• часте здригання;
• прискорене моргання;
• тремтіння губи.

Вокальні тики

Такого роду ознаками вважають часте шморгання носом, мимовільне посопування, хмикання або інші звуки, які постійно повторюються.

Вокальні та моторні прояви посилюються, коли малюк чимось схвильований, ніяковіє або відчуває підвищену увагу з боку оточення. Тимчасові тики, які згодом минають безслідно, тривають недовго і зникають, щойно дитина заспокоюється. Ознаки серйозного розладу виглядають інакше: напади стають занадто частими й тривалими, іноді без причини, нерідко проявляючись навіть під час сну.

Причини появи тиків

Найчастіше лише фахівець може розібратися, що саме спровокувало в дитини тремтіння губи, посмикування головою або нервовий тик ока. Причини та лікування нав’язливих рухів можуть бути різними.

Психологічні фактори

До цієї групи належать сильне емоційне потрясіння, суворість у вихованні або брак уваги, сварка з батьками, зміна обстановки, переляк або несприятлива атмосфера в сім’ї.

Фізіологічні фактори

Сильна перевтома, викликана недосипанням, високими навантаженнями або тривалим перебуванням біля комп’ютера, а також неповноцінне харчування (нестача магнію і кальцію) чи вживання енергетиків, кави та подібних напоїв.

Спадкові чинники

Схильність до нервових тиків може передаватися з генами. Якщо хоча б в одного з батьків колись спостерігалися подібні розлади, ймовірність прояву захворювання в дитини дуже висока.

Травми та захворювання

Трапляється й так, що виникнення нав’язливих рухів у малюка провокують серйозні травми або хвороби. Найчастіше нервові тики стають наслідком таких стресів для організму:

• інфекційно-запальні захворювання — енцефаліт, стрептокок, цитомегаловірус, вірус герпесу тощо;
• хімічні отруєння — вплив чадного газу, опіатів, сильнодіючих препаратів;
• вроджені або спадкові захворювання — торсіонна дистонія, хорея Гентінгтона та інші хвороби нервової системи;
• черепно-мозкові травми та пухлини.

Якою б не була природа появи нервових тиків, важливо вчасно допомогти малюкові впоратися з неприємними симптомами, негайно звернувшись до фахівця.

Можливе лікування

Схема лікування нав’язливих рухів залежить виключно від причини їх появи. У більшості випадків ідеться не про медикаменти, а про зміну способу життя та емоційного середовища дитини.

Психологічна допомога

Батькам рекомендується приділяти дитині більше уваги, частіше розмовляти з нею на хвилюючі її теми, заспокоювати й підбадьорювати, більше піклуватися та виявляти свою любов.

Заспокійливі процедури

Лікуючий лікар може призначити дитині відвари й настої лікарських трав (меліси, м’яти або валеріани), розслаблюючий масаж або регулярні ванни з додаванням ефірних олій.

Корекція меню

До раціону в обов’язковому порядку включаються продукти, багаті на кальцій, вітаміни групи B і магній: бобові, каші з гречки та вівсянки, свіжі ягоди, горіхи тощо.

Профілактичні заходи

Велику роль у лікуванні нервових тиків відіграє і зміна способу життя малюка. Інтелектуальні навантаження надзвичайно важливо чергувати з фізичними — водити малюка в басейн або в спортивні секції, які він вибере сам. Крім того, потрібно ретельно стежити за режимом, вчасно укладаючи його спати.

Позиція фахівців: чому ліки — не перший вибір

Більшість фахівців дотримується думки, що, якщо нормалізувати режим дня і харчування малюка, а також забезпечити йому необхідне для його віку фізичне навантаження, це допоможе перемогти нервовий тик у дитини. Євген Олегович Комаровський, у свою чергу, нагадує, що дитячі неврози та напади, які супроводжуються тиками, — це все-таки розлад психогенного характеру. І з цієї причини вкрай небажано застосовувати для його усунення лікарські препарати.

Головним завданням батьків дитини, що страждає на тики, є виявлення й усунення істинної проблеми шляхом проведення довірливих бесід. Адже, тільки розібравшись із причиною, можна допомогти синові або дочці благополучно позбутися нав’язливих рухів, які стають причиною чималого дискомфорту.

Часті запитання батьків

Чи потрібно лякатися, якщо дитина раптом почала моргати?

Ні. Саме по собі часте моргання не є приводом для паніки. Але якщо воно повторюється регулярно, посилюється у стресових ситуаціях або супроводжується іншими посмикуваннями, варто проконсультуватися з фахівцем.

Чи можуть тики бути симптомом іншого захворювання?

Так. Інфекційно-запальні хвороби, отруєння, черепно-мозкові травми та спадкові захворювання нервової системи можуть проявлятися подібними симптомами. Тому діагноз має встановлювати лікар.

Що робити насамперед?

Записатися на консультацію до фахівця, а вдома — переглянути режим дня, харчування та емоційну атмосферу. Часто саме ці зміни дають найпомітніший результат.