Перші тижні після народження минають у ритмі годувань, сну й нескінченної уваги до найменших змін у поведінці малюка. Усі рухи новонародженого поки що рефлекторні, м’язи ще не підкоряються свідомому контролю, і саме тому вміння тримати голову стає першим серйозним кроком фізичного розвитку. Від нього залежить, як швидко дитина почне перевертатися, сидіти й повзати.
Регулярні огляди в невропатолога в цей період не формальність: лише лікар здатен помітити найменші відхилення в розвитку та вчасно дати поради. Батькам варто розуміти, які терміни вважаються орієнтовними, а коли зволікати з консультацією небезпечно.
У скільки місяців дитина починає тримати голову
Терміни, коли немовля починає тримати голову, можуть суттєво відрізнятися навіть у цілком здорових дітей. Навіть у такому ранньому віці кожен малюк — людина з власною історією, ознаками та звичками. Особливо помітною буває різниця в неврологічному розвитку в дітей із родовими травмами або іншими проблемами зі здоров’ям.
Перший крок фізичного розвитку відбувається приблизно у два-три тижні, коли батьки починають викладати дитину на живіт. У цей період малюк лише намагається відірвати голову від поверхні, і допомога дорослих поки що обов’язкова.
- Другий або початок третього місяця — діти вже піднімають голову в положенні лежачи на животі приблизно на 30 секунд без перерви.
- Три місяці — вважається нормою, коли дитина тримає голову на рівні тулуба й утримує її близько хвилини, лежачи на животі. Підстраховка на цьому етапі ще потрібна: голову слід притримувати.
- Чотири місяці — м’язи шиї вже під контролем. Малюк повертає голову в різні боки, цікавлячись тим, що відбувається навколо, а лежачи піднімає не лише голівку, а й на деякий час тулуб.
Ця закономірність не завжди спрацьовує: частина дітей починає тримати голівку раніше або пізніше рекомендованого терміну. І якщо запізнення зазвичай змушує батьків хвилюватися, то передчасне вміння чомусь сприймають як привід для радості.
Чому занадто раннє тримання голови — не завжди добре
Коли дитина починає тримати голову раніше терміну, це не свідчення прискореного розвитку. Найчастіше, лежачи на животі, новонароджений змінює положення, згортається гачком, підтягує коліна й голову до грудей. Така поза — привід звернутися до лікаря, адже нерідко її причиною виявляється підвищений внутрішньочерепний тиск або порушення тонусу м’язів шиї.
Окреме застереження стосується дітей, яким ще не виповнилося півтора місяця. Не дозволяйте їм навантажувати шийні м’язи самостійними рухами. Під час годування й купання голову та плечі обов’язково підтримують. Нехтування цим правилом може призвести до пошкодження крихітних шийних хребців і серйозних проблем у майбутньому.
Якщо в 3 місяці дитина погано тримає голову
У такій ситуації потрібна консультація лікаря-невропатолога, який обстежить дитину на відхилення й проблеми неврологічного характеру. Причини можуть бути різними, і кожна потребує окремого підходу.
- Народження раніше терміну. У цьому випадку варто почекати ще близько місяця, поки м’язи розвинуться до потрібного рівня. Зазвичай такі діти наздоганяють однолітків і згодом нічим від них не відрізняються.
- Травми під час пологів або слабкий тонус м’язів. Лікар може призначити спеціальний масаж для новонароджених, який допоможе подолати труднощі.
- Відставання у вазі. Тут знадобиться консультація щодо системи грудного вигодовування: лікар розробить схему харчування або запропонує перейти на суміші.
Буває й так, що малюк тримає голівку самостійно, але нерівно. Таку аномалію називають кривошеєю, і частіше вона проявляється в хлопчиків. Лікар призначає курс лікувального масажу, спрямований на усунення захворювання, та може порадити спеціальну подушку.
Ігнорувати кривошею не варто: з часом вона може спричинити сколіоз, деформацію черепа й обличчя, їхню асиметрію. Натомість при правильному лікуванні від цього захворювання можна повністю позбутися за кілька місяців.
Зміцнюємо м’язи шиї дитини
Як тільки в новонародженого загоюється пупкова ранка, його потрібно кілька разів на добу викладати на животик. Тривалість процедури збільшують поступово: починають з однієї хвилини й щодня додають час. Найкраще робити це перед годуванням або приблизно через годину після нього.
Користь такої вправи не обмежується одним ефектом. По-перше, вона допомагає позбутися газів і покращує самопочуття малюка. По-друге, ці тренування зміцнюють м’язи шиї та спини. Хвилюватися, що дитина задихнеться в положенні лежачи, не потрібно: у здорового немовляти спрацьовує інстинкт самозбереження, і воно повертає голову набік.
Іноді малюк погано сприймає такі зміни — опирається, вивертається й вередує. Припиняти вправу в такому разі не можна, адже вона потрібна для подальшого правильного фізичного розвитку. Заспокоюйте дитину співом, погладжуйте по спинці, говоріть із нею, відволікайте яскравими іграшками. Виконувати процедуру слід на твердій поверхні та під постійним наглядом дорослих.
Три вправи для зміцнення м’язів
- Візьміть малюка на руки в положенні обличчям униз. Підтримуйте його однією рукою за стегна, іншою — за груди й плечі, і плавними рухами піднімайте дитину в повітрі вгору та вниз.
- Утримуючи малюка так само, як у попередній вправі, по черзі піднімайте то попу, то голову.
- Цю вправу виконують двоє дорослих. Дитину кладуть животом на м’яч: один дорослий тримає немовля за попу, інший — за ручки, розгойдуючи м’яч у різні боки.
Дуже важливо, щоб батьки робили гімнастику в ігровій формі. Тоді новонароджений охоче піддаватиметься вправам, і вони будуть ефективнішими.
Коли потрібна допомога лікаря
Орієнтовні терміни — не вирок і не привід для самодіагностики. Звернутися до невропатолога варто, якщо дитина після трьох місяців усе ще не утримує голову, тримає її нерівно або помітно напружується чи, навпаки, мляво реагує на положення на животі. Так само потребують уваги випадки, коли малюк підтягує голову й коліна до грудей замість того, щоб спокійно лежати.
Лікар оцінить тонус м’язів, рефлекси та загальний неврологічний стан, а за потреби направить на додаткове обстеження. Домашні вправи й масаж залишаються допоміжними засобами: вони працюють найкраще тоді, коли їх підібрано відповідно до конкретної ситуації, а не за загальними порадами з інтернету.
Для крихітної людини навчитися тримати голову — велике досягнення. Ваше завдання як батьків — допомогти малюку в цьому та вчасно помітити проблеми, якщо вони з’являться.
