Ще кілька століть тому розтин живота вагітної, щоб урятувати дитину, майже не залишав жінці шансів вижити. Сам термін «кесарів розтин» з’явився у 1598 році, і тоді це був винятковий, майже безнадійний крок. Сьогодні ситуація інша: завдяки цій операції врятовано безліч життів, а в деяких країнах частка кесаревих розтинів перевищує половину всіх пологів за рік.
Попри це, фахівці досі не дійшли однозначного висновку, що краще — фізіологічні пологи чи операція. У нашій країні кесарів розтин проводять переважно за показаннями, тобто тоді, коли самостійні пологи неможливі або небезпечні для матері чи дитини. Тож коректніше запитання звучить не «що краще взагалі», а «що краще в конкретній ситуації».
Коли призначають плановий кесарів розтин
Якщо жінка з певних причин не може народжувати самостійно, операцію планують на терміні 38–39 тижнів вагітності. Показання поділяють на ті, що стосуються дитини, і ті, що стосуються матері.
З боку матері до планової операції наводять такі стани:
- передлежання плаценти;
- відшарування плаценти;
- надто вузький таз, через який плід не може пройти родовими шляхами;
- перенесені раніше операції на матці, зокрема кесарів розтин, а також міома шийки матки.
Окрема група — показання, які не виключають можливості самостійних пологів, але змушують зважувати ризики. Серед них висока короткозорість, серцево-судинні захворювання, проблеми з нирками, діабет, гестоз. З боку дитини це гостра гіпоксія, тобто нестача кисню, а також неправильне розташування — тазове або поперечне.
Великий плід вагою понад 4 кг сам собою не є підставою для операції: рішення про кесарів розтин у такому разі ухвалюють лише за наявності супутнього ускладнення з боку здоров’я матері чи дитини. Так само і вік: жінка старша за 35 років може розраховувати на природні пологи, якщо немає патологій.
Ургентна операція: коли рахунок іде на хвилини
Частина ускладнень виникає вже під час пологів, і тоді кесарів розтин проводять терміново. Приводами бувають затяжна родова діяльність або її відсутність після відходження навколоплідних вод, загроза розриву матки, гостра нестача кисню в дитини, яку помічають за уповільненим серцебиттям.
Саме тому спостереження в пологовому залі не буває формальністю: лікарі постійно оцінюють стан матері й плода, щоб вчасно змінити план розродження.
Аргументи на користь кесаревого розтину
Переваг у операції справді чимало, і частина з них стосується якості життя жінки після пологів.
- Жінки з субтильною статурою та вузьким тазом мають реальний шанс успішно народити саме шляхом операції.
- Після кесаревого розтину зазвичай менше проблем в інтимному житті, адже статеві органи залишаються такими, як до пологів, — без швів, розривів і розрізів.
- Фізіологічні пологи часто ускладнюються гемороєм через сильні потуги, а операція виключає цей чинник.
- Дитина, народжена шляхом кесаревого розтину, застрахована від травм і деформації голівки, які можливі під час проходження родовими шляхами.
Що варто зважити проти операції
Кесарів розтин — це все ж таки операція, і вона потребує тривалішої реабілітації, ніж самостійні пологи. Ускладнення трапляються, і про них важливо знати заздалегідь.
- У черевній порожнині можуть утворюватися спайки, на матці залишається рубець, а на шкірі живота — шов, хай навіть невеликий і косметичний.
- Через рубець на матці наступна вагітність не має наставати раніше ніж через 2–3 роки.
- Для новонародженого важливий контакт із необхідною мікрофлорою, а він відбувається саме під час фізіологічних пологів. Як наслідок, у дітей після кесаревого розтину частіше спостерігають знижений імунітет і підвищений ризик алергії, астми та деяких інших захворювань.
Природні пологи: природний шлях і швидше відновлення
Фізіологічні пологи залишаються найсприятливішим і найприроднішим способом появи нового життя. Жінка проходить складний шлях, але відчуває величезну радість і полегшення, по праву пишається собою і рідше стикається з післяпологовою депресією. Вона швидше відновлюється, і її раніше виписують із пологового будинку.
Є й аргументи, що стосуються дитини. Діти, які подолали всі складнощі природного народження, вважаються стресостійкішими та здоровішими. Під час проходження родовими шляхами в немовляти стискається грудна клітка — це готує легені до самостійного дихання і зменшує ризик респіраторних захворювань.
Порівняння коротко
| Критерій | Кесарів розтин | Природні пологи |
|---|---|---|
| Тривалість відновлення | Триваліша реабілітація | Швидше відновлення, раніше виписка |
| Сліди на тілі | Рубець на матці, шов на животі | Можливі розриви та шви |
| Планування наступної вагітності | Не раніше ніж через 2–3 роки | Обмежень, пов’язаних із рубцем, немає |
| Вплив на імунітет дитини | Вищий ризик алергії, астми, зниженого імунітету | Контакт із мікрофлорою, підготовка легень до дихання |
| Інтимне життя | Статеві органи без швів і розрізів | Можливі шви, розриви, геморой після потуг |
Як ухвалюють рішення насправді
Однозначної відповіді на питання, що краще — природні пологи чи кесарів розтин, не існує. Усе залежить від фізичного стану вагітної жінки, перебігу вагітності та стану плода. Фахівці з педіатрії та акушерства одностайні в іншому: кесарів розтин здатен урятувати життя й здоров’я матері та дитини, але виконувати його слід лише за необхідності.
І при операції, і при пологах можливі ускладнення та непередбачені ситуації. Тому рішення ухвалюють не за рейтингами чи порадами з форумів, а разом із лікарем, який бачить конкретну клінічну картину. Яким би способом не з’явилася на світ дитина, вона має всі шанси вирости здоровою і щасливою людиною.
