Носійство стафілококу — чим воно небезпечне та як лікують такі патології

Золотистий стафілокок — це нормальний житель людського організму. Він проживає на шкірі, слизовій прямої кишки та вагіни. Але у деяких місцях він може стати не частиною нормальної мікрофлори, а збудником захворювань. Це пов’язано з тим, що стафілокок належить до умовно-патогенних бактерій і проявляє свої агресивні властивості тільки в певних умовах.

Небезпека стафілококу
Однією з форм захворювання на золотистий стафілокок є бактеріоносійство. Воно не супроводжується патологічними симптомами, але людина стає небезпечною для інших. Такий стан у будь-якому разі потребує лікування, зокрема антибіотиками. Так, застосовуються Септефрил та інші засоби, до яких чутливий цей збудник.
Виявляється таке носійство зазвичай тільки в умовах випадкового діагностичного огляду. Ось чому важливо періодично відвідувати лікаря з метою профілактики.

Чим небезпечне носійство стафілококу

Бактерія, яка розмножується в організмі носія, найчастіше не завдає йому шкоди протягом тривалого періоду. Але вона є дуже небезпечною для інших, бо людина стає джерелом інфекції, яка розповсюджується контактним і повітряно-крапельним шляхом. На фоні цього у тих, хто заразився, можуть виникати:

  • гнійні ураження шкіри;
  • гострий фарингіт та гострий тонзиліт стафілококової етіології;
  • пневмонія;
  • плеврит;
  • ентерит;
  • ентероколіт;
  • менінгіт;
  • ендокардит;
  • сепсис;
  • захворювання сечовивідних шляхів.

При цьому у носія не виникає навіть легкого нездужання. Тому слід бути особливо обережним під час контакту з дітьми, адже їхній імунітет не здатен впоратися з подібним бактеріальним навантаженням.

Небезпека стафілококу

До яких наслідків призводить виділення бактерією токсинів

В окрему групу можна виділити наслідки інтоксикації, яка може розвинутися через виділення стафілококом токсинів. Це може загрожувати і носію, якщо носійство продовжується певний час. До цих патологій належать:

  1. Хвороба Ріттера. Вона розвивається у малюків. Бактерії активно розмножуються і виділяють велику кількість токсинів. Це призводить до формування на шкірі еритематозних ділянок та пухирів, які клінічно нагадують опік. Надалі ці ділянки перетворюються на ерозії.
  2. Синдром Лаєлла. Розвивається у дорослих та старших дітей. Також характеризується утворенням пухирів і відшаруванням шкіри. Це супроводжується важким ступенем інтоксикації та довгою реабілітацією.
  3. Синдром токсичного шоку. Виникає через швидке та масивне розмноження бактерій. Проявляється різким зниженням тиску, діарею, блювотою, висипанням та підвищеною температурою тіла.

Ось чому необхідно періодично здавати аналізи та впевнюватись у відсутності носійства. Якщо ж воно виявлене, необхідно почати лікування — санацію ротової порожнини, приймання антибіотиків тощо.

Lady in Dress