Кіт сильно линяє: що робити і чому це відбувається?

Кожен, у чиєму будинку живе кішка, добре знайомий з такою проблемою, як линька. Але якщо звичайна зміна волосяного покриву для будь-якої тварини є нормою, то ситуація, коли кіт линяє дуже сильно і без перерви, вже змушує турбуватися. Що робити в такому випадку?

Чому кішки линяють?

Причин, чому линяє кіт або кішка, існує безліч. Деякі з них пов’язані з фізіологією здорової тварини, інші, навпаки, вимагають втручання ветеринара.

Головна причина линьки пов’язана з тим, що в різний час року кішці потрібне різне по густоті хутро. У дикій природі будь-який хижак змінює шерсть двічі на рік: весною, коли після холодної зими тварина скидає теплу «шубку», і восени, коли приходить пора знову обростати пухнастим хутром перед близькими холодами. Бити тривогу в цей період немає сенсу, хоча з боку може здатися, що тварина облазить і ось-ось позбудеться шерсті – так її багато.

Інші можливі причини не такі нешкідливі. Линька може бути результатом серйозних проблем зі здоров’ям.

Ось лише найпоширеніші з них:

1. Хвороби шлунково-кишкового тракту. При такій проблемі продукти розпаду затримуються в кишечнику і отруюють організм, а поживні речовини, навпаки, надходять у недостатній кількості. На шерсті це позначається найсумнішим чином.
2. Захворювання шкіри – наприклад, дуже небезпечний для кішок стригучий лишай.
3. Паразити. До них відносяться не тільки блохи, через які нещасні тваринки до крові розчісують собі шкіру і вигризають шерсть, намагаючись позбутися від сверблячки, але і глисти.
4. Хвороби нирок та інших органів сечовивідної системи.
5. Запалення параанальних синусів, що викликає свербіж і сильні болі. У цьому випадку кіт може самостійно «вилизати» живіт практично до голої шкіри. Вся ліквідована шерсть, зрозуміло, залишиться на килимі, так що помітити проблему буде нескладно.
6. Постійні стреси.
7. І, нарешті, неправильно складений раціон. Тваринам різного віку та порід потрібен різний корм, адже і потреби в поживних речовинах будуть у кожному випадку своїми. Якщо якихось вітамінів або мікроелементів буде не вистачати, шерсть спершу потьмяніє, а після і зовсім почне випадати клаптями.

Все перераховане може завдати серйозної шкоди здоров’ю кота, тому при найменших підозрах на ненормально сильну линьку потрібно нести вихованця до ветеринара. І в першу чергу – робити аналізи на паразити і вірусні інфекції. Самолікуванням в таких випадках не можна займатися.

Іноді питання, чому здорова на вигляд кішка раптом починає сильно линяти, вирішується дуже просто: у багатьох мурчиків шерсть випадає під час вагітності. Небезпеки це не представляє, та й в будь-якому випадку, з появою кошенят самка зазвичай вигризає шерсть на животі, щоб дитинчатам було простіше знаходити соски.

В якості ще однієї причини занадто рясної линьки можна назвати і старість. Багато тварин у похилому віці починають лисіти; виглядає це в деяких випадках моторошно, але тут вже нічого не поробиш. Всі життєві процеси після 10 – 13 років у котів уповільнені, волосяні цибулини перестають тримати шерсть. У цій ситуації залишається лише змиритися і стежити, щоб через рідкісну шерсть тварина не мерзла.

Що робити, якщо кіт сильно линяє?

Питання, що зробити, щоб кіт не линяв, хвилює всіх без винятку господарів. Зрозуміло, найголовніше – як можна швидше виключити можливість будь-якої хвороби. Лише після цього можна приступати до вирішення проблеми.

Часто, щоб вирішити проблему з сильним випадінням шерсті, достатньо виконати кілька простих дій:

• змінити корм на більш якісний або більш відповідний даній породі;
• дати ліки від глистів (в ідеалі, це потрібно робити регулярно, двічі на рік, але багато власників забувають про таку профілактику);
• припинити палити в кімнаті, де кіт проводить багато часу;
• позбавити тварину від стресу – наприклад, заборонити маленькій дитині чіпати кота, не забувати виносити кота з кімнати, перш ніж починати сушити волосся феном.

В разі проблем зі здоров’ям, як правило, достатньо вилікувати тварину, щоб забути про занадто сильну линьку до наступного сезону зміни шерсті.

Правильний температурний режим

Часто кіт сильно линяє не тому, що у нього проблеми зі здоров’ям, а просто з-зачерез дуже високу температуру у квартирі. Постійне опалення вводить організм в оману, заважаючи визначити, який сезон на дворі.

Лампи тільки додають плутанини, створюючи враження довгого світлового дня, а значить, літньої пори року. У підсумку кіт може линяти цілий рік, і це не буде говорити про проблеми зі здоров’ям. До речі, дворові кішки від цієї проблеми позбавлені.

Впоратися з такою проблемою нескладно: потрібно забезпечити своєму улюбленцю правильний температурний режим.

Для цього потрібно запам’ятати кілька простих правил:

• Стежте, щоб кіт як можна рідше лежав біля опалювальних приладів. Теплолюбні тваринки так і норовлять влаштуватися на гарячій батареї, але на їх шерсті це позначається дуже погано.
• Якщо ви живете в приватному секторі, привчіть свого вихованця ходити в туалет на вулицю, а не в лоток.
• Влаштуйте тварині лежанку або куточок для ігор на балконі або на не опалювальній мансарді. А щоб вона не протестувала через «виселення», можна поставити там кігтеточку, зробити будиночок або лабіринт, повісити іграшки.

Не бійтеся залишати кота в холодному приміщенні. Шерсть у цих тварин настільки густа, що навіть суворі морози не представляють для них небезпеки. Зрозуміло, це не відноситься до сфінксів.

А ось представників пухнастих порід можна спокійно замкнути на кілька годин на холоді – головне, облаштувати їм укриття від дощу і вітру, і залишити достатньо їжі. Вже через кілька днів кіт перестане так сильно втрачати шерсть, а незабаром шкірка і зовсім стане густою і блискучою.

Догляд за кішкою

Не завжди є можливість справитися з надмірною линькою. Коти порід з щільним густим підшерстям, наприклад, мейн-куні, британські, шотландські висловухі линяють практично круглий рік. Боротися з цим марно, але можна зменшити незручності, які доставляє шерсть людям і самим волохатим мисливцям.

Існує кілька правил, яких потрібно дотримуватися будь-якому власнику тваринки:

1. Будь-яких кішок, за винятком, зрозуміло, лисих, потрібно час від часу розчісувати. Гладкошерстим вистачає одного сеансу в тиждень, довгошерстим необхідно спілкування з щіткою не рідше, ніж раз у 2 – 3 дні. Тварин деяких порід, таких як перси, норвезькі лісові, сибірські, краще зовсім чесати раз в день. А в період сезонної линьки це потрібно робити, як мінімум, в два рази частіше, ніж у звичайні дні.
2. Раз в 1 – 2 місяці (або частіше, залежно від породи) кішок необхідно купати з протипаразитними шампунями. Незайвими будуть і шампуні-кондиціонери для тварин, що насичують шерсть вітамінами. Однак перед першим «банним днем» краще віднести вихованця до ветеринара, щоб той допоміг вибрати потрібні препарати.
3. Довгошерсті кішки, вилизуючись, ковтають багато шерсті. У шлунку вона збивається в грудки і з часом стає причиною частої блювоти, поганого самопочуття, проносів і запорів. Таким тваринам обов’язково потрібно давати ліки, що розчиняють шерсть. Головне – не експериментувати і купувати лише перевірені засоби у ветеринарних аптеках.

Існує поширений міф, що британці не линяють. Саме завдяки йому багато людей прагнуть придбати такого кота, незважаючи на високу вартість. А підсумком подібної помилки часто стає паніка господарів і спроби зрозуміти, чому британський кіт сильно линяє, що робити і чим лікувати «хворого» вихованця. Насправді, ця порода змінює шерсть не рідше, ніж всі інші коти. Просто через дуже короткі волоски линька часто проходить непомітно.

Причин дуже рясної зміни шерсті у кішок може бути безліч, і головне – вчасно звернути увагу на цю проблему.

Пам’ятайте, що здоров’я домашніх кішок повністю залежить від турботи господарів. А значить, саме вам потрібно буде простежити, щоб вихованцеві були створені всі можливі умови для комфортної та своєчасної линьки.